96 18
Найдено совпадений - 112 за 0.00 сек.
31. Газопостачання населеного пункту | AutoCad
Далі викреслюємо ще одну схему мережі низького тиску проставляємо розрахункові точки, виписуємо довжини ділянок, виписуємо шляхові та вузлові витрати газу.
Розподіляємо потоки газу по ділянках мережі. Визначаємо транзитні витрати ( на кінцевих ділянка дорівнюють 0). Всім витрати наносимо на схему.
Згідно з ДБН<1, додаток Є] втрати тиску в газопроводах низького тиску повинна становити не більше 1800 Па, в розподільчих трубопроводах 1200 Па, для ввідних трубопроводів 600 Па.
Для знаходження діаметрів ділянок, визначаємо питомі втрати тиску на 1м довжини в різних напрямках від ГРП від найбільш віддалених точок кінцевих, або нульових.
Таблиця 13. Розрахунок питомих втрат тиску
Напрямок руху газу Сума довжин ділянок, м Питомі витрати тиску Па/м
ГРП-0-6-1 25+210+190 2,567
ГРП-0-6-5 25+210+250 2,249
ГРП-0-6-11-10 25+210+200+250 1,593
ГРП-0-6-11-12-15 25+210+200+250+200 1,233
ГРП-0-6-11-14-17 25+210+200+200+250 1,233
ГРП-0-6-11-14-15 25+210+200+200+250 1,233
ГРП-0-7-2 25+40+190 4,278
ГРП-0-7-8-3 25+40+240+190 2,204
ГРП-0-7-8-9-4 25+40+240+230+190 1,505
ГРП-0-7-12 25+40+200 4,117
ГРП-0-7-8-13-12 25+40+240+200+240 1,464
ГРП-0-7-8-13-16-15 25+40+240+200+200+240 1,154
Гідравлічний розрахунок мережі низького тиску наведений в табличній формі та ув’язки кілець (додаток Д, табл..14).
Розрахунок відгалужень в низькому тиску наведений в табличній формі (табл..15).
Таблиця 15. Гідравлічний розрахунок відгалужень при
низькому тиску
№ діл. l, м Пит . витр. тиску Vp, м³/год d*s факт. витрата ∆Р/l Втрати тиску, ∆Р, Па Тиск, Па
ГРП-0 25 1,154 499,8 219*6 0,7 19,25 2980,75
тиск в т.6 2703,55
6-1 190 4,32 19 57*3 2 418 2285,55
6-5 250 3,29 23,88 57*3 2,8 770 1933,55
тиск в т.11 2505,55
11-10 250 2,57 18,89 57*3 1,8 495 2010,55
тиск в т.14 2219,55
14-17 250 1,53 10,13 57*3 0,5 137,5 2082,05
тиск в т.7 2919,15
7-2 190 5,35 15,01 48*3,5 3 627 2292,15
тиск в т.8 2734,35
8-3 190 4,47 14,25 48*3,5 3 627 2107,35
4-9 190 2,45 6,84 42,3*3,2 1,8 376,2 2278,95
9-8 230 2,45 21,96 57*3 1,8 455,4 1902,75
2. Розрахунок внутрішнього газопроводу
Система газопостачання будинків призначена для безперервної подачі газу споживачам.
Система газопостачання будинку складається з газопроводу-вводу, ввідного газопроводу, стояків, квартирних розводок, газових приладів і арматури. Газопроводи, які прокладаються всередині будинків передбачається з сталевих труб.
Вводи необхідно передбачати в нежилі приміщення, доступні для оглядута з глухої стіни. Прокладку необхідно здійснювати над вікнами на висоті 2,6м та під балконами і лоджиями. Для захисту газопроводів встановлюють футляри в місцях перетину труб з будівельними конструкціями.
Для обліку газу необхідно передбачити газовий лічильник.
Газопроводи, які прокладено всередині будинку передбачено із сталевих водогазопровідних труб по ГОСТу 3262-75*. В даному курсовому проекті прийнято таку схему: після вводу газу в будинок по його периметру вище вікон першого поверху прокладено газові труби – магістраль, а до них підключають вводи газопроводів у кожне приміщення, в яких встановлені газові прилади. Так як будинок п’ятиповерховий для газифікації прокладено газові стояки. Їх встановлено у кухнях. Прокладання газопроводів всередині будинків передбачено відкритими. Вимикальні пристрої встановлено перед кожним газовим приладам і лічильниками. Перехід газопроводів через будівельні конструкції виконано в сталевих футлярах – гільзах, а простір між ними і газопроводами ущільнено негорючими матеріалами.
Для курсового проекту на кухні влаштовуємо вентблоки, для кухні-їдальні витрата L90м3/год. Приймаємо вентблоки БВ 2-28: 220×470 (8 шт.) та димові канали 220×220.
Газове обладнання розміщено у відповідності з паспортною характеристикою.
Визначаємо тип газової плити яка буде використовуватися в кухнях. Оскільки об’єм кухонь більше за 15 м3 то приймаємо 4-ох камфорочні плити. Оскільки проектується система газопостачання в I-ому районі забудови то квартиру буде обладнано газовими лічильниками та газовими плитами.
Дата добавления: 28.11.2013
|
|
32. Проект FARM | Компас
2. Система газоснабжения
Источники газоснабжения
Подключение осуществляется от существующего ГРПБ-100В на базе регулятора РДБК-25, расположенному на территории.
В качестве топлива используется природный газ с низшей теплотой сгорания Q = 24018 кДж/м3 (7970 ккал/м3)
Плотностью = 0,69 кг/м3. Газ одорирован.
Схема газоснабжения.
Проектом предусмотрено строительство газопровода низкого (Г1) давления по территории .
Диаметр газопровода определен согласно гидравлическому расчету, выполненному в данном заказе.
Газопроводы.
Наружные газопроводы.
Газопровод низкого (Г1) давления из стальных труб.
К прокладке приняты трубы стальные электросварные группы В по ГОСТ10704-91, изготовленные из качественной углеродистой стали 10 по ГОСТ1050-88, прошедшие испытания гидравлическим давлением на заводе-изготовителе.
Способ прокладки газопровода – надземный, по опорам и зданию производственного цеха.
Фасонные части на газопроводе приняты заводского изготовления - крутоизогнутые, гнутые или сварные.
Повороты газопроводов в вертикальной и горизонтальных плоскостях при углах до 60 достигаются за счет упругого изгиба газопровода.
Соединение труб предусматривается на сварке. Типы, конструктивные элементы и размеры сварных соединений должны соответствовать ГОСТ 16037-80.
Контроль качества сварных стыков, а также испытания газопроводов на прочность и плотность следует выполнить в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение".
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на прочность 0,30 МПа, продолжительностью 1ч.
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на герметичность 0,10 МПа, продолжительностью 0,5 ч.
Отключающие устройства.
Проектом предусмотрено установка отключающих устройств, задвижек в надземном исполнении, на выводах из ГРПБ.
Места установки отключающих устройств указаны на плане газопровода. Количество запорной арматуры по диаметрам приведены в ведомости объемов строительных и монтажных работ.
Защита газопровода от коррозии.
Защита стальных газопроводов от коррозии выполнить в соответствии с требованиями ДСТУ Б В.2.5-29:2006 и инструкции 320.03329031.008-97.
Надземный газопроводы покрываются двумя слоями эмали ХВ-124 ГОСТ10144-89 по двум слоям грунтовки ГФ-021 ГОСТ25129-82. Цвет эмали принять желтый.
Организация службы эксплуатации.
После завершения строительства газопровод и сооружения на нем решением приемочной комиссии вводится в эксплуатацию. Комиссия в своей работе руководствуется положением ДБН А.3.1.-3-94 "Приемка в эксплуатацию законченных строительством объектов. Основные положения",
ДБН В.2.5.-20-2001г. "Газоснабжение", "Правила безопасности систем газоснабжения Украины" и другими действующими нормативными документами.
Бесперебойное газоснабжение потребителей, постоянный технический надзор за газовым хозяйством, проведение планово - предупредительных ремонтов и ревизий газопровода, контроль за учетом расхода газа, принятие мер к предупреждению и ликвидации аварий возлагается на ОАО "Николаевгаз", на баланс которого после окончания строительства передается газопровод.
Задачи газовой службы, ее структура и численность устанавливаются "Положением о газовой службе", утвержденным руководителем предприятия, согласованным с местным органом газового надзора. Техническое обслуживание и ремонт объектов газового хозяйства должны выполняться в объеме и в сроки, установленные "Правилами безопасности систем газоснабжения Украины".
Мероприятия по энергосбережению.
Основные технические решения по проектируемым системам (оборудование, схемы, гидравлические режимы) приняты по условиям рационального использования энергоресурсов.
Проектные решения по автоматики, регулированию автономного источника обеспечивают оптимальный тепловой режим здания, поддержание расчетного гидравлического режима системы отопления и горячего водоснабжения, экономное и безопасное использование газа.
Расчет толщины и материала ограждающих конструкций произведен по нормированной плотности теплового потока через изолированную поверхность с целью сокращения потерь тепловой энергии.
Охрана труда и техники безопасности.
Все строительно-монтажные работы вести в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение", соответствующих глав части 3 ДБН А.3.1-5-96 "Организация строительного производства", в том числе СНиП Ш -4-80 "Техника безопасности в строительстве".
Персонал связанный с обслуживанием и ремонтом газового хозяйства и выполнением газовых работ, должен быть обучен безопасным методам ведения работ. Работающие должны обеспечиваться спецодеждой, спецобувью, индивидуальными средствами защиты, инструментами и приспособлениями, обеспечивающими безопасные условия труда.
В газовом хозяйстве составляются инструкции по охране труда и пожарной безопасности по видам работ и профессиям, которые устанавливают правила выполнения работ и поведения в производственных помещениях и на территории объектов газового хозяйства применительно к видам работ с учетом местных условий.
Персонал, занятый эксплуатацией и ремонтом систем газоснабжения, должен проходить инструктаж по вопросам безопасности труда, фиксируемый в журнале.
Дата добавления: 29.07.2014
|
 33. Курсовий проект - Ковальсько - пресовий цех 8496 м2 в м. Миколаїв | AutoCad
НАЙМЕНУВАННЯ КРЕСЛЕНЬ:
ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ (М 1:100)
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ( М 1:2000)
ФАСАД 1-9 ,ФАСАД 1-18 (М 1:400)
СПОЛУЧЕНИЙ ПЛАН НА ВІДМІТЦІ + 0.000, ПЛАН ФУНДАМЕНТІВ (М 1:400)
РОЗРІЗ 1-1 (М 1:200)
РОЗРІЗ 2-2 (М 1:200)
СПОЛУЧЕНИЙ ПЛАН РОЗКЛАДУ КРОКВЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ, ПЛИТ ПОКРИТТЯ, ЗВЯЗКІВ (М 1:400)
ПЛАН ПОКРІВЛІ (М 1:400)
ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ:
ПЛОЩА ЗАБУДОВИ 8496 м2
ЗАГАЛЬНА КОРИСНА ПЛОЩА 8416,4 м2
БУДІВЕЛЬНИЙ ОБ’ЄМ 152928 м3
ПЛАНУВАЛЬНИЙ КОЕФІЦІЄНТ Кпл = 0,99
ОБ’ЄМНИЙ КОЕФІЦІЄНТ Коб = 18
Розрахунок висоти колони:
а) для залізобетонного каркасу висота кранової рейки:
hkp=80 мм
висота підкранової балки:
hпб=1000 мм
Висота надкранової частини колони Н1=4700 мм
Висота підкранової частини колони Н2=8250 мм
б) для металевого каркасу
Висота кранової рейки hkp=130 мм
Висота підкранової балки hпб=1050 мм
Висота надкранової частини колони Н1=6550 мм
Висота підкранової частини колони Н2=17500 мм
Дата добавления: 10.10.2014
|
34. Розрахунок щеплення ГАЗ-53 | Компас
Вступ
Задачею курсового проектування являється створення машини або механізму, які повністю відповідала б потребам народного господарства, що дає найбільший економічний ефект і які мали б найбільш високі техніко-економічні експлуатаційні властивості. Головними показниками являються: висока продуктивність, економність, міцність, надійність, мала вага і металоємкість, габарити, енергоємність, об'єм і вартість ремонтних робіт, витрати на оплату праці і т.д.
Проектуючи автомобіль, конструктор повинен добавити збільшення її рентабельності і підвищення економічного ефекту за весь період експлуатації. Збільшення економічного ефекту залежить від великого комфорту технологічних, організаційно-продуктивних і експлуатаційних факторів. При проектуванні автомобіля його конструкції придають відповідні властивості, які прийнято називати потенціальними. Ступінь реалізації таких властивостей, а відповідно і якостей виробу, залежить від рівня конструкторської переробки, прийнятої технології його виготовлення та використаних матеріалів.
Для обговорення можливості використання того чи іншого автомобіля в заданих умовах експлуатації, вироблений ряд критеріїв, які дозволяють об'єктивно оцінити відповідність існуючої чи перспективної конструкції автомобіля представленим вимогам. В основі критерій, характеризуючих ефективність експлуатації автомобіля, використовують відносність затрат на перевезення 1т вантажу.
Транспорт можна вважати однією з головних галузей економіки, тому вдосконалення транспортних засобів потрібно вважати першочерговою задачею.
Конструкція автомобіля постійно вдосконалюється. До автомобіля пред’являються все більш жорсткі вимоги. Це підвищення економічності, динамічності, зменшення власної ваги, підвищення активної та пасивної безпеки, підвищення екологічності та комфортабельності.
Все більше і більше сучасних автомобілів обладнані електронною та мікропроцесорною технікою для керування.
Автомобіль – це джерело забруднення навколишнього середовища, тому все більше і більше відводиться уваги автомобілям на альтернативному виді палива. Це електроавтомобілі, автомобілі, які працюють на природному газі, на водні.
В останній час на автомобілях широко використовуються пластмаси та композитні матеріали. Це дозволяє значно зменшити масу автомобіля, підвищити економність та уникнути такого явища як корозія. Однак досягнення високих експлуатаційних - технічних властивостей автомобілів зв’язане з деяким загальним ускладненням їх конструкції, яка пред’являє більш високі вимоги до організації и рівня експлуатації.
Вантажні автомобілі ГАЗ по мірі розвитку їх випуску відіграють все більш важливу роль в народному господарстві нашої країни. Знання характеристик, будови і роботи основних агрегатів і систем, технології технічного обслуговування дозволить водіям, робітникам автомобільного транспорту більш повністю використовувати технічні можливості автомобілів в процесі його експлуатації
1 Аналіз вихідних даних та розробка компонувальної схеми автомобіля
1.1 Вибір і обгрунтовування основних параметрів автомобіля.
Розраховуємий тип автомобілів (вантажні автомобілі загального призначення) – це автомобілі середньої вантажопідйомності (від 2 до 5 тон), які використовуються для міських та позаміських перевезень. Ці автомобілі призначені для перевезення будь-яких видів вантажів і мають кузов типу платформа, фургон, або спеціально обладнаний кузов. Найбільш поширені моделі даного класу це: ГАЗ-52, ГАЗ-53А, ГАЗ-66 та інші аналоги.
Автомобілі ГАЗ–52, ГАЗ–53А мають колісну формулу 4х2, проте використовується також модель з 4х4 - автомобіль ГАЗ-66. Це автомобіль підвищеної прохідності, який призначений для експлуатації в погіршених шляхових умовах та умовах бездоріжжя.
ГАЗ–53А – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною за двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-53 (карбюраторний, типу V-8, з робочим об’ємом 4,25 л і потужністю 84,6 кВт).
ГАЗ–52 – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною за двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-52 (карбюраторний, типу R-6, з робочим об’ємом 3,5 л і потужністю 62 кВт).
ГАЗ-66 – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною над двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-53 (карбюраторний, типу V-8, з робочим об’ємом 4,25 л і потужністю 84,6кВт).
Автомобіль – самоскид “ГАЗ – 53Б” випускається Саранським заводом автосамоскидів з 1966 р. на базі автомобіля “ГАЗ – 53А”, який випускався Горьківським автомобільним заводом з 1965року. Він має двох дверну суцільнометалеву кабіну з двома дверима та двома місцями для сидіння. Призначення даного автомобіля – перевезення вантажів . Кузов автомобіля - металева платформа зі знімними надставними бортами. Розвантаження на три сторонни. Технічні характеристики автомобіля ГАЗ – 53Б представлені в таблиці 1.1
У якості палива на автомобілі використовується бензин А-76 (ГОСТ 2084 - 67).
Паливний бак автомобіля розташований під кабіною автомобіля і займає горизонтальне положення .
На автомобілі ГАЗ – 53А використовуються камерні діагональні шини розміром 8,25 R 20 (240 R 508). Колеса є дискові з ободом 152Б – 508 (6,0 Б 20) з розрізними бортовими кільцями.
Тиск повітря в шинах
- передніх коліс, кПа (кгс/см2) 280 (2,8)
- задніх коліс, кПа, (кгс/см2) 430 (4,3)
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики автомобіля ГАЗ – 53Б
Параметри
Одиниця
виміру Значення
Корисна вантажопідємність
Повна маса автомобіля
Маса в спорядженому стані
Габаритні розміри а – ля
- довжина
- ширина
- висота
Радіус повороту по колії зовн. переднього колеса
Максимальна швидкість
Витрата палива
Дорожній просвіт а-ля (під картером задн. мосту)
База а-ля
Колія передніх коліс ( на площині дороги )
Колія передніх коліс (між середин. подвійн скатів)
Кути звісу ( з навантаженням )
- задній
- передній
Максимальний кут підйому
Погрузочна висота платформи
кг
кг
кг
мм
мм
мм
м
км/год
л/100км
мм
мм
мм
мм
град.
град.
град.
мм
3500
7400
3750
6380
2475
2575
8
90
24
265
3700
1560
1690
32
41
50
1330
1.2 Визначення параметрів маси:
Маса автомобіля визначається за допомогою коефіцієнта використання маси q, який є відношенням власної маси автомобіля Мо до його вантажоємності Мгр і маси пасажирів Мп тобто в нашому випадку
n = 2 чоловіки
Мо = 3750 кг;
Мгр = 3500 кг
Мп = 75∙n = 75∙2 = 150 кг
Тоді ( 1.1)
Повна маса автомобіля:
Ма = М0 + Мгр + Мn = 3750 + 3500 + 150 = 7400кг ( 1.2 )
1.3 Визначення кількості осей автомобіля:
, (1.3)
де Gа = Ма ∙ g - сила ваги автомобіля;
g - прискорення сили ваги;
Gд - допустиме вагове навантаження на некеровану вісь;
φрозр- коефіцієнт зміни нормальної реакції дороги на ведучі колеса автомобіля при русі в тяговому режимі;
ψmax - коефіцієнт сумарного опору дороги (максимальне значення для заданих дорожніх умов).
=1 / ( 1 - 0,3 φ розр), (1.4)
ψрозр - коефіцієнт зчеплення ведучих коліс з полотном дороги в несприятливих умовах (ψрозр = 0,15...0,4).
=1/(1-0,3∙0,15)=1.
nb min≥(7400∙9,8∙0,22)/(1∙5445∙9,8∙0,15)=1,8.
Отже приймаємо кількість осей автомобіля n=2.
1.4 3абезпечення активної, пасивної та екологічної безпеки
Заходи, які покращують активну безпеку автомобіля :
-використання більших дзеркал заднього виду, які збільшують оглядовість водія;
-використання сигнальних вогнів більших за розмірами та потужністю, увідповідності до норм сучасної безпеки ;
- використання додаткових фар, протитуманних;
-використання більш зручніших сидінь, які зменшують втомлювальність;
-обладнання місця водія системою кондиціювання повітря;
-заміна покришок на більш високоякісні з кращими показниками гальмівного шляху, керованості та курсової стійкості.
Заходи по покращенню пасивної безпеки :
- зменшення кількості відкритих металевих поверхонь салону автомобіля , шляхом заміни їх пластиковими чи з захистом гумою з метою зменшення ймовірності травматизму при ДТП;
- обладнання автомобіля ефективнішими гальмовими системам;
- обладнання автомобіля додатковим вогнегасником.
В даний час із збільшенням автомобілів, загострується проблема забруднення навколишньго середовища. Найбільше забруднення несуть відпрацьовані гази. Токсичність відпрацьованих газів можна зменшити за рахунок економії палива, правильного регулювання карбюратора, паливної апаратури, застосування неетильованих бензинів. Зниження викидів СО можна досягнути шляхом підтримки двигуна в чистому стані. Викид концерогенних речовин можна значно зменшити, якщо встановити каталітичний нейтралізатор, який зменшує рівень СО на 80 % , СН на 70%, N0 на 50% . Загалом токсичність зменшується у 10 разів.
Також велике забруднення несуть і АТП. Викиди в гідросферу води( після мийки), нігролу, мастила, та інші. Для зменшення викидів води, її потрібно фільтрувати і повторно використовувати.
1.5 Підвищення надійності
Для підвищення надійності деталей необхідно правильно підібрати матеріали поверхонь тертя. Вибір матеріалу проводиться з врахуванням мастильних матеріалів, які використовуються.
Раціональний вибір матеріалу інколи дозволяє в декілька разів підвищити зносостійкість деталей . Так, наприклад, знос шийок колінчастих валів, виготовлених з магнієвого чавуна, для двигуна зменшився майже у двічі у порівнянні з іншими валами.
Підвищення довговічності поверхонь деталей тертя досягається також за рахунок конструктивних змін, підвищення якості виготовлення і рядом технологічних заходів: пластичним деформуванням, термічною, хіміко-термічною та хімічною обробкою робочих поверхонь деталей , металізацією та ін.
Зносостійкість поверхонь деталей тертя в значній мірі залежить від твердості поверхневого шару . Однак в процесі зношування вихідна твердість може зменшитись до деякої оптимальної величини , яка зберігається до кінця процесу зношення. Для підвищення твердості поверхневого шару сталевих деталей застосовують наступні методи : цианідування , азотування ,поверхневе гартування .
Крім термообробки робочих поверхонь вузлів застосовуюється хімічна обробка робочих поверхонь, для підвищення зносостійкості оксидування, сульфатування, фосфатування.
Одним з більш розповсюджених методів підвищення зносостійкості сталевих деталей є електролітичне хромування.
Крім термічної і хімічної обробки підвищення зносостійкості робочих поверхонь досягається методом зміцнюючої технології.
Наклепування поверхонь деталей є не лише засобом підвищення зносостійкості, але як операція оздоблення поверхні. Зносостійкость при цьому збільшується внаслідок підвищення твердості поверхневого шару деталей, виникнення залишкових напружень, стиску в ньому і утворення поверхні високої чистоти . Водночас можна досягти покращення геометричної поверхні.
Експлуатаційні дані показують, що збільшення зносостійкості вузлів шляхом даного методу поки що незначна але доцільна. Ряд лабораторних випробувань показують, що наклепування поверхонь прискорює процес приробки пар тертя, зменшує схильність до схоплення у порівнянні з токарними операціями чи шліфуванням. Зміцнення поверхні може значно підвищити термін служби пар тертя при малих швидкостях ковзання та при періодичній роботі. Підвищення довговічності нових двигунів досягнуто за рахунок збільшення структурної пружності і короткохідності, підвищення якості прокладок, застосуванням втулок клапанів з металокераміки і т.п.
1.6 Обгрунтування та розробка компонувальної схеми автомобіля
Для визначення особливостей експлуатації та галузі застосування автомобіля, який розробляється, слід ураховувати сучасні вимоги стосовно рухомого складу автомобільного транспорту та тенденції його розвитку.
Особливу увагу потрібно звернути на можливі шляхи підвищення транспортної продуктивності, його економічності, надійності конструкції, на зниження трудомісткості обслуговування та ремонту й поліпшення умов праці водія.
Таким чином, у курсовому проекті мають бути відображені такі положення: встановлення вимог до автомобіля, що розробляється;
аналіз і критична оцінка умов роботи автомобіля.
Згідно ГОСТ 21398-75 нижня границя максимальної швидкості складає 75 км/год для повністю навантажених одиничних автомобілів, автобусів та автопоїздів, які рухаються по горизонтальній дорозі з твердим покриттям, і 30 км/год - на підйомі з ухилом 3%.
Максимальна швидкість більшості сучасних вантажних автомобілів знаходиться в межах 80...100 км/год. Передбачається, що в перспективі швидкість вантажних автомобілів магістрального типу буде перевищувати 100км/год.
Вибір і обґрунтування конструкційних даних.
Максимальна швидкість Vamax приймається із завдання:
Vamax1 = 90 км/год
( 1.5 )
В цих розрахунках Vamax - в м/с
Принципова схема компоновки складається на окремому листі формату не менше 210*297 мм, при цьому обраховується габаритні розміри. Ця схема компоновки входить до пояснювальної записки. На ній позначають колію, базу і координати центру мас. Принципова схема компоновки наведена на рис. 1.1.
Рисунок 1.1 - Принципова схема компоновки
Вага автомобіля
Ga = g∙Ma = 9.81∙7400 = 72594 H ( 1.6 )
де g = 9.81м/с2 - прискорення вільного падіння
Розподіл загальної маси автомобіля Мо по осях визнається координатами центра мас автомобіля, які були взяті при розробці компоновочної схеми.
База автомобіля
L = 3,7м
Відстань від центру мас до передньої осі
а = 0,75∙L = 0,75∙3,7 = 2.775м ( 1.7 )
Відстань від центру мас до задньої осі
b = 0,25∙L = 0,25 ∙ 3,7 = 0,925м ( 1.8 )
Координати центру мас по висоті hg для вантажних автомобілів у навантаженому стані
hg = 0.33 ∙ L = 0,33 ∙ 3,7 = 1,221м ( 1.9 )
За координатами центру мас визначають навантаження на передню і задню осі автомобіля:
( 1.10 )
( 1.11 )
2 Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля
2.1. Динамічний радіус колеса:
За навантаженням на осі визначають навантаження на окремі колеса одної осі:
S1 = 2 - кількість коліс на передній осі,
S2 = 4 - кількість коліс на задній осі
( 2.1 )
( 2.2 )
Динамічний радіус rq визначають визначають за типом і розміром шин.
Підбираючи шини, керуються отриманими величинами навантажень на колеса кожної осі автомобіля ГОСТ 5513-86, в яких вказуються максимальні допустимі навантаження на шини вантажних автомобілів.
Приймаємо радіальні камерні шини розміром 240/508 .
де d = 508 мм. — внутрішній діаметр шини ;
b = 240 мм. - висота профілю шини ;
λ= 0,1 - коефіцієнт деформації шини, може лежати в межах (0,09... 0,14);
508 / 2 + 240 ( 1 - 0,1 ) = 470мм. = 0,47м ( 2.3)
2.2 Розрахунок ККД трансмісії:
ККД трансмісії автомобіля визначається як добуток ККД окремих механізмів
=ηкп ∙ηгп ∙ηкш, (2.4)
де ηкп – ККД коробки передач;
ηгп – ККД головної передачі;
ηкш - ККд карданного шарніра.
=0,95∙0,95∙0,995=0,92.
2.3 Розрахунок фактору опору повітря:
Фактор опору повітря W визначається як добуток коефіцієнту обтікання k на площу фронтальної проекції автомобіля F:
Для вантажних автомобілів k лежить в межах ( 0,6...0,7 );
Приймаємо k = 0,65
Для вантажних автомобілів:В - колія = 1,56м, Н - висота = 2,575 м
Отже W = 0,65 ∙ 1.56 ∙ 2,575 = 2,61 м2 ( 2.5 )
2.4 Визначення максимальної потужності двигуна і побудова його швидкісної характеристики:
Основне завдання тягового розрахунку - визначення максимальної потужності двигуна й передаточних відношень трансмісії автомобіля, які забезпечать йому потрібні показники тягово - швидкісних, якостей, що задаються.
2.4.1 Розрахунок потужності двигуна
Задаємо дорожній опір ψV при максимальній швидкості :
В розрахунках приймають для вантажних автомобілів ψV = ( 0.015..0.025 )
Для даного проекту ψV = 0,024
При повній масі автомобіля розрахункова потужність двигуна:
( 2.6 )
де Ga – вага автомобіля;
Vamax = 25м / c. – максимальна швидкість автомобіля;
W= 2,61м2 – площа обтікання;
ήтр = 0,94 – ККД трансмісії
В подальших розрахунках будемо використовувати дані значення
Якщо одержане таким чином розрахункове значення потужності відрізняється не більше ніж на 5% від потужності існуючого двигуна, то для автомобіля, що розробляється, вибираємо двигун вітчизняного виробництва і наводимо його зовнішню характеристику.
Приймаємо двигун ЗМЗ – 53, карбюраторний чотиритактний, восьмициліндровий, рідинного охолодження, з такими параметрами:
Nmax = 88,5 kВт – максимальна потужність
nN = 3200 об/хв. – максимальна кількість обертів
Ммах = 286,05 Н м – максимальний крутний момент при nM = 2000 об/хв
Визначимо різницю потужності в прийнятому і проектованому двигунах:
(Nр - Nmax ) / Nр ∙ 100 % =( 88,5 - 86,67 ) / 88,5 ∙ 100 % = 2,1% ( 2.7 )
Зовнішня характеристика приведена на (лист. 1)
2.4.2 Визначення передаточних чисел трансмісії
Передаточне число головної передачі вибирають визначаючи, насамперед, мінімальне передаточне число трансмісії Umin .
Для цього нам знадобиться rk - радіус кочення ведучого колеса, взятий з належною точністю таким, що дорівнює динамічному радіусу - rk = rq = 0.47
Тоді:
( 2.8 )
Тепер визначаємо передаточне число головної передачі U0 , виходячи з того, що Umin=Uk min Uд min U0 ,
Якщо додаткова коробка відсутня, то її передаточне число дорівнює одиниці, тобто Uд min = 1
Мінімальне передаточне число коробки передач, як правило, вибирають рівним одиниці (пряма передача). Беручи до уваги, що при зменшенні мінімального передаточного числа покращуюються розгінні якості автомобіля вибираємо Uk min = 0.92
Тоді:
( 2.9 )
Максимальне передаточне число трансмісії Umax визначається при умові максимального опору дороги. Останній характеризується величиною дорожнього опору ψмах який для вантажних автомобілів рівний (0,35...0,45)
Приймаємо ψмах =0,4
( 2.10 )
Перевірка за умовами зчеплення
При коефіцієнті зчеплення φ = 0.7 і коефіцієнті перерозподілу навантаження m1 = 1,2
Gbk = m1∙G1 = 1.2 ∙ 18148,5 = 21778,2 Н
( 2.11 )
Вибираємо максимальне передаточне число Umax , тому що виконується умова руху без буксування.
Передаточне число першої передачі
( 2.12 )
Перед тим, як вибрати проміжні передаточні числа, виберемо кількість передач n = 5
Приймаємо
2.5 Побудова зовнішньої характеристики двигуна
Оскільки вибраний двигун "без обмежувача", то ми знаходимо значення Ne і Mk по відповідним формулам, попередньо знайшовши кутову швидкість.
( 2.13 )
Для прикладу розрахуємо потужність і крутний момент для ne = 500 об/хв.
(2.14)
( 2.15 )
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.1
Таблиця 2.1 - Залежність потужності Ne (кВт) і крутного моменту Мк (Н м) на колінчастому валу двигуна від його частоти обертання ne(об/хв)
ne Ne Me
500 15,65 299,06
700 22,67 309,4
900 29,92 317,62
1100 37,28 323,81
1300 44,63 327,99
1500 51,8 329,94
1700 58,72 330,02
1900 65,22 327,95
2100 71,18 323,84
2300 76,47 317,66
2500 80,96 309,39
2700 84,52 299,08
2900 87,02 286,69
3100 88,33 272,29
3300 88,32 255,7
3500 86,87 237,14
Залежність потужності Ne (кВт) і крутного моменту Мк (Н м) на колінчастому валу двигуна від його частоти обертання ne(об/хв) приведена на (лист. 1)
Розрахунок і побудова діаграми балансу потужностей
Діаграма балансу потужностей - це залежність Na(Va), побудована для усіх передач в залежності Ny(Va) для вибраних значень y.
N1 = Ne
N2= Ne
N3= Ne
N4 = Ne
N5= Ne
де Va - швидкість автомобіля на кожній передачі (м/с)
Діаграма балансу потужностей приведена на (лист. 1)
2.6 Динамічний паспорт автомобіля
Визначення показників тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
Завдяки проведеним попереднім розрахункам отримані всі необхідні значення для побудови динамічної характеристики, графіків прискорень, часу і шляху розгону автомобіля.
Необхідні для побудови графіка розрахунки виконують, використовуючи графік Ме=f(ne) зовнішньої швидкісної характеристики двигуна з використанням залежностей. Залежність швидкості автомобіля Va (м/с) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв) наведена в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 - Залежність швидкості автомобіля Va (м/с) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
ne Va1 Va2 Va3 Va4 Va5
1 2 3 4 5 6
500 0,556 0,887 1,412 2,265 3,914
700 0,778 1,242 1,977 3,171 5,480
900 1,000 1,597 2,542 4,077 7,046
1100 1,223 1,951 3,107 4,983 8,611
1300 1,445 2,306 3,672 5,889 10,178
1500 1,667 2,661 4,237 6,795 11,743
1700 1,889 3,016 4,802 7,701 13,309
1900 2,112 3,371 5,367 8,607 14,875
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5 6
2100 2,334 3,725 5,932 9,513 16,441
2300 2,556 4,080 6,496 10,419 18,006
2500 2,778 4,435 7,061 11,325 19,572
2700 3,001 4,789 7,626 12,231 21,138
2900 3,223 5,145 8,191 13,137 22,703
3100 3,446 5,499 8,756 14,043 24,269
3300 3,668 5,854 9,321 14,949 25,835
3500 3,890 6,209 9,886 15,855 27,401
2.6.1 Сила тяги автомобіля на кожній передачі Рр (Н).
Приклад для одного значення
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 - Залежність сили тяги автомобіля Рр (Н) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
ne Pp1, кН Pp2, кН Pp3, кН Pp4, кН Pp5, кН
1 2 3 4 5 6
500 26,471 16,586 10,417 6,495 3,758
700 27,387 17,159 10,777 6,720 3,888
900 28,114 17,615 11,064 6,899 3,992
1100 28,662 17,958 11,279 7,033 4,069
1300 29,032 18,190 11,425 7,124 4,122
1500 29,205 18,298 11,493 7,166 4,146
Продовження таблиці 2.3
1 2 3 4 5 6
1700 29,212 18,303 11,496 7,168 4,147
1900 29,029 18,188 11,423 7,123 4,121
2100 28,665 17,960 11,280 7,034 4,069
2300 28,118 17,617 11,065 6,899 3,992
2500 27,386 17,159 10,777 6,720 3,888
2700 26,473 16,587 10,418 6,496 3,759
2900 25,376 15,899 9,986 6,227 3,603
3100 24,102 15,101 9,485 5,914 3,422
3300 22,634 14,181 8,907 5,554 3,213
3500 20,99 13,152 8,260 5,151 2,980
2.6.2 Сила опору повітря Рw (Н)
Pw = W∙Va52 = 2,61 ∙3.92 = 39,987 Н ( 2.16 )
Динамічний фактор D від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Приклад для одного значення
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.4
Таблиця 2.4 - Залежність динамічного фактору автомобіля D від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Pw, Н D1 D2 D3 D4 D5
39,987 0,364 0,228 0,143 0,089 0,051
78,392 0,376 0,235 0,147 0,091 0,052
129,575 0,386 0,241 0,151 0,093 0,053
193,551 0,392 0,245 0,153 0,094 0,053
270,361 0,396 0,247 0,154 0,094 0,053
359,930 0,397 0,247 0,153 0,093 0,052
462,293 0,396 0,246 0,152 0,092 0,051
577,508 0,392 0,243 0,149 0,090 0,049
705,464 0,385 0,238 0,146 0,087 0,046
846,213 0,376 0,231 0,141 0,083 0,043
999,832 0,363 0,223 0,135 0,079 0,039
1166,174 0,349 0,212 0,127 0,073 0,036
1345,31 0,331 0,200 0,119 0,067 0,031
1537,334 0,311 0,187 0,109 0,060 0,026
1742,063 0,288 0,171 0,099 0,053 0,020
1959,585 0,262 0,154 0,087 0,044 0,014
Динамічна характеристика приведена на (лист. 1)
2.7 Побудова графіка прискорень
Приклад для одного значення
δ1 = 1.03 + 0.05∙Uk12 = 1.03 + 0.05∙6,482 = 3,129
δ2 = 1.03 + 0.05∙Uk22 = 1.03 + 0.05∙4,062 = 1,854
δ3 = 1.03 + 0.05∙Uk32 = 1.03 + 0.05∙2,552 = 1,355
δ4 = 1.03 + 0.05∙Uk42 = 1.03 + 0.05∙1,592 = 1,156
δ5 = 1.03 + 0.05∙Uk52 = 1.03 + 0.05∙0,922 = 1,072
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.5
Таблиця 2.5 - Залежність прискорення автомобіля Ja (м/с2 ) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Ja1 Ja2 Ja3 Ja4 Ja5
1,066 1,079 0,861 0,551 0,249
1,104 1,118 0,893 0,573 0,261
1,133 1,148 0,917 0,588 0,267
1,154 1,168 0,932 0,596 0,269
1,167 1,179 0,939 0,597 0,266
1,171 1,181 0,937 0,592 0,258
1,166 1,173 0,927 0,580 0,245
1,154 1,157 0,908 0,561 0,227
1,132 1,131 0,881 0,536 0,204
1,103 1,095 0,845 0,504 0,177
1,064 1,051 0,801 0,465 0,144
1,018 0,997 0,749 0,419 0,107
0,963 0,934 0,688 0,367 0,065
0,899 0,862 0,619 0,308 0,018
0,827 0,779 0,541 0,242 -0,034
0,747 0,689 0,455 0,169 -0,091
Графік прискорень приведений на (лист. 1)
2.8 Графік часу і шляху розгону
Час розгону автомобіля визначають для кожного інтервалу швидкостей:
Графіки часу t=f (Va) і шляху розгону S=f (Va) автомобіля будують, використовуючи графік прискорень автомобіля графо – аналітичним методом табл.2.6.
Приклад для одного значення
Таблиця 2.6 - Графіки часу t=f (Va) і шляху розгону S=f (Va) автомобіля
Інтервали швидкостей Швидкість в кінці інтервалу Vaі, м/с Прискорення в кінці інтервалу Jaі, м/с2 Час розгону в інтервалі tі, с Сумарний час розгону ∑ tі, с Шлях розгону в інтервалі Sі, м Сумарний шлях розгону ∑ Sі, м
1 0,556 1,066 1,043 2,024 0,28 1,363
2 0,778 1,104 0,205 0,137
3 1,223 1,154 0,394 0,394
4 1,667 1,171 0,382 0,552
5 1,597 1,148 2,782 5,563 2,221 5,248
6 1,951 1,168 0,153 0,271
7 2,306 1,179 0,303 0,645
8 2,661 1,181 0,301 0,748
9 2,542 0,917 5,544 12,619 7,046 17,199
10 3,107 0,932 0,611 1,726
11 3,672 0,939 0,604 2,047
12 3,951 0,940 0,297 1,132
13 4,077 0,588 13,867 29,039 28,268 58,487
14 4,663 0,593 0,496 2,168
15 4,983 0,596 0,538 2,595
16 5,889 0,597 1,519 8,257
17 6,0 0,278 43,165 187,704 129,495 2221,604
18 13,309 0,245 27,950 269,843
19 19,572 0,144 32,2 529,38
20 25 0,05 55,389 1234,399
Сумарний час і сумарний шлях розгону автомобіля до швидкості і-го інтервалу Vaі визначають за допомогою сумування часу і шляху розгону на всіх інтервалах швидкостей виходячи з того, що :
Приклад для одного значення
S = S1 + S2 + S3 + S4 + = 0.28 + 0.137 + 0.394 +0.552= 1.363
T = t1 + t2+ t3+ t4 = 1.043 + 0.205 + 0.394 + 0.382 = 2.024
2.9 Паливно-економічна характеристика
При курсовому проектуванні двигуна зовнішню швидкісну характеристику двигуна, який проектується, будують по емпіричним формулам, які забезпечують достатню ступінь точності.
Показником паливної економічності є загальні витрати пального, віднесені до пройденого шляху або до величини транспортної роботи. Залежність витрат пального від швидкості руху автомобіля при сталому русі називають паливно-економічною характеристикою.
Витрати палива gs визначають за слідуючою формулою, л / 100:
qs = qN ∙ Kоб ∙KМ ∙ ( Pψ + Pn ) / (3.6 ∙ 104 ∙ ήтр ∙ ρ) (2.17)
де gN – ефективні витрати пального двигуном при максимальній потужності, (г / кВт ∙ г), для карбюраторних двигунів = 340 г /кВт год ;
Kоб – коефіцієнт, що враховує зміну питомих витрат пального двигуном
ήтр – ККД трансмісії автомобіля;
ρ – густина пального, г / см3;
Pψ – сила опору дороги, Н;
Pn - сила опору повітря, Н.
2.10 Експлуатаційні властивості спроектованого автомобіля
2.10. 1 Гальмові властивості автомобіля
Для оцінки гальмових властивостей автомобіля використовуються показники:
- шлях гальмування Sг, м
, (2.18)
де va - швидкiсть автомобiля, з якої починається гальмування (встановлюється згiдно вимог до випробувань гальмових систем);
- кут нахилу полотна дороги;
f - коефiцiєнт опору коченя колiс;
- коефiцiєнт зчеплення колiс з полотном дороги;
g = 9,81 м/с2 - прискорення сили ваги.
(м)
- уповiльнення jc , м/с2
(2.19)
(м/с2)
Значення , , відповідають показникам рівної ділянки дороги з сухим цементобетонним або асфальтним покриттям.
Отримані значення Sг i jc порівнюють з вимогами “Правил дорожнього руху України” i роблять висновок про ефективність гальмової системи i вiдповiднiсть діючим вимогам.
2.10.2 Стійкість автомобіля
Поперечна стійкість автомобіля оцінюється за величиною критичної швидкості автомобіля під час руху по криволiнiйнiй траєкторії згідно з умовами бічного перекидання vпер i заносу vз:
(2.20)
(2.21)
де R - радiус кривизни полотна дороги в планi, м;
В - ширина колiї автомобiля, м;
- висота центра мас автомобiля, м;
- коефiцiєнт зчеплення (асфальт, асфальтобетон).
Розрахунки значень vпер i vз проводяться для значень R (20, 40, 60, 80, 100м). Резкльтати розрахунків представлено в (табл. 2.7) Пiсля отримання значень vпер і будуємо графiк залежностi vпер = f(R) i vз = f(R) (рис. 2.1).
Таблиця 2.7 - Стійкість автомобіля
Параметри Радіус повороту
20 40 60 80 100
Швидкість перекидання 8,3 13,2 15,2 17,6 20,2
Швидкість заносу 7,9 11,5 14,3 15,7 17,8
Рисунок 2.1 – Показники стійкості автомобіля
2.10.3 Керованiсть автомобіля
Керованiсть автомобiля визначається мірою вiдповiдностi траєкторiї його руху положенню керованих колiс. Її оцiнюють критичними швидкостями руху по боковому ковзанню vкер i по відведенню vз колiс, а також радiусом повороту автомобiля Rе.
Критична швидкiсть з умов керованостi дорiвнює:
(2.22)
де - коефiцiєнт зчеплення шин з дорогою (розрахункове значення 0,4);
f - коефiцiєнт опору коченню коліс ( =0,02);
L - повздовжня база автомобіля, м;
- середній кут повороту керованих коліс автомобіля, м.
Графiк залежностi vкері = f( ) (рис. 2.2) будується після обчислення Vкер і при значеннях = 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40°.
Пiд час руху автомобіля зi швидкістю більшою, ніж vкер , керованi колеса будуть ковзати в поперечному напрямi i поворот їх на ще більший кут не приведе до зміни загального напрямку руху. Результати розрахунків заносимо в табл. 2.8
Рисунок 2.2 – Залежність швидкості автомобіля від кута повороту
Радіус повороту автомобіля дорівнює:
(2.23)
де кути бокового відведення відповідно передніх i задніх коліс, град;
- бокові сили, якi діють на колеса відповідно передньої i задньої осей автомобіля, H;
- коефіцієнти опору відведення одного одинарного колеса відповідно передньої i задньої осі, H/град (для колеса легкового автомобіля значення дорівнює 500...1000 H/град, вантажного автомобіля - 800...1500 H/град).
Рисунок 2.3 – Залежність радіуса повороту від кута повороту
керованих коліс
Граничні значення бокових сил, при яких колеса котяться без бокового ковзання
(2.24)
де Gi – навантаження на вісь.
(град);
(град).
Після визначення кутів бокового відведення коліс i обчислюємо радіус повороту автомобіля, що проектується, з еластичними колесами (Rе), з радіусом повороту автомобіля з жорсткими (в бічному напрямі) колесами (R), який дорівнює:
Rж=L/tg (2.25)
Результати розрахунків заносимо в табл. 2.8
Таблиця 2.8 - Керованiсть автомобіля
Параметри Кут повороту
5 10 15 20 25 30 35 40
Критична
швидкість 11,8 10,4 8,3 7,8 6,7 5,9 5,2 4,6
Радіус повороту
24,22 14,38 10,1 7,73 6,17 5,09 4,27 3,6
Радіус повороту
35,4 17,6 11,56 8,52 6,65 5,37 4,43 3,69
Аналізуючи табл. 2.8 можна зробити висновок, що спроектований автомобіль має недостатню повороткість так як Rе < R.
2.4. Плавність ходу автомобіля
Плавність ходу автомобіля при його коливаннях оцінюється:
- частотою вільних коливань пiдресорених мас;
- частотою вільних коливань непiдресорених мас;
- прискоренням пiдресорених мас;
- швидкістю зміни прискорення пiдресорених мас.
Частота вільних коливань пiдресорених мас автомобіля може бути визначена з виразу:
п = , <с-1] (2.26)
де fст - статичний прогин підвіски, м.
Для вантажних автомобілів і міських автобусів приймають fст = 0,08...0,13 м, при цьому більші значення приймають для передньої підвіски, менші - для підвіски задніх коліс вантажних автомобілів.
У сучасних легкових автомобiлiв для передньої пiдвiски ст =0,15...0,25 м, для задньої пiдвiски ст =0,12...0,18 м. Для міжміських автобусів ст = 0,12…0,18 м.
Плавність ходу можна вважати задовільною, якщо:
п = 0,8...1,3 Гц - для легкового автомобіля;
п = 1,2...1,8 Гц - для вантажного автомобіля.
(Гц).
Частота вільних коливань непiдресорених мас автомобіля дорівнює:
(2.27)
де Cш - сумарна радіальна жорсткість шин моста, H/м;
mм - маса моста, кг.
Жорсткість однієї шини визначити за залежністю:
(2.28)
де Gш max - максимальне припустиме навантаження на шину, H;
Дв - зовнішній діаметр шини при максимальному тиску без навантаження, м;
гс - статичний радіус шини при максимальному тиску i навантаженні, м.
(H/м);
(Гц).
Для задовільнення вимог плавності ходу автомобіля частота вільних коливань його непiдресорених мас повинна бути:
н = 8...12 Гц - для легкових автомобілів;
н = 6,5...9 Гц - для вантажних автомобілів.
Під час руху автомобіля по дорозі, яка має нерівності, він здійснює вимушені коливання, частота i амплітуда яких залежить від швидкості руху автомобіля, висоти i довжини хвиль нерівностей на дорозі.
Частота вимушених коливань в цьому випадку дорівнює:
(2.29)
де Va – максимальна швидкість руху автомобіля, м/с;
S - довжина хвилі нерівності на дорозі, м (Sм=0,5...5м).
Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 - Плавність ходу автомобіля
Параметри Довжина хвилі нерівності
0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5
Частота вимушених коливань 50 25 16,7 12,5 10 8,33 7,14 6,25 5,56 5
Під час руху автомобіля можуть виникнути резонансні явища:
- низькочастотні - п = в ;
- високочастотні - н = в .
В підвісці проектованого автомобіля на всьому діапазоні швидкості резонансні явища не виникають.
Рисунок 2.4 – Залежність довжини хвилі нерівності від частоти вимушених
коливань
2.8 Висновки
Отже, після тягового розрахунку автомобіля і аналізу тягово-швидкісних властивостей та паливної економічності можна стверджувати, що даний прототип автомобіля має кращі показники динамічності, економічності та є більш безпечним в дорожніх умовах.
3 Конструювання і розрахунок зчеплень
3.1 Призначення, вимоги та класифікація існуючих елементів розроблювальної конструкції
Зчеплення призначене для:
- відключення двигуна від трансмісії при переключенні передач, різкому гальмуванні;
- плавного з’єднання двигуна із трансмісією при рушанні з місця;
- захисту двигуна і трансмісії від перевантаження;
- передачі крутного моменту від двигуна на коробку передач.
Вимоги до зчеплення :
- передача крутного моменту від двигуна до трансмісії;
- плавність і повнота включення;
- чистота включення;
- мінімальний момент інерції ведучих елементів;
- відведення теплоти від поверхонь тертя;
- запобігання руйнувань трансмісії від динамічних навантажень;
- підтримання натискного зусилля в заданих межах;
- мінімальні затрати фізичних зусиль на керування;
- врівноваженість.
Зчеплення класифікують:
- по характеру роботи: постійно – замкнуті і постійно – розімкнуті;
- по характеру зв’язку між веденими елементами: гідравлічне, електромеханічне, фрикційне;
- по типу привода: з механічним, з гідравлічним, з комбінованим приводом ( пневматичним, пневмо – гідравлічним, електромеханічним, електровакуумним );
- по способу керування: пневматичне ( ручне або ножне, з підсилювачем і без підсилювача), автоматичне;
- по формі елементів тертя: спеціальне конусне, дискове ( одно, дво, та багатодискове – з сухими дисками або з дисками у масляній ванні).
Принцип дії зчеплення оснований на використанні сил тертя, які виникають між дисками. Ведучі диски зчеплення сприймають від маховика крутний момент двигуна, а ведені диски передають цей момент двигуна первинному валу коробки передач. Натискна конструкція (12 натискних пружин) забезпечують щільне притиснення ведучих і ведених деталей зчеплення для створення необхідного моменту тертя. Крутний момент від ведучих деталей передається на ведені за рахунок сил тертя.
3.2 Обгрунтування вибраного варіанту
Застосовувані на сучасних автомобілях фрикційні зчеплення мають високу надійність; простоту й технологічність конструкції; довговічність, погоджену з терміном служби інших механізмів трансмісії; малу трудомісткість технічного обслуговування при експлуатації; легкість керування, що не вимагає значної витрати фізичної сили; плавність зміни переданого моменту при включенні; сталість теплового режиму при роботі (забезпечують відвід тепла від його деталей); мінімальний моментом інерції ведених деталей зчеплення і пов'язаних з ним деталей трансмісії; гарну врівноваженість; сталість натискного зусилля незалежно від ступеня зношування тертьових поверхонь. Крім того, фрикційні зчеплення повинні забезпечувати зменшення вібрацій і резонансних коливань, переданих від двигуна, а також зберігати коефіцієнт тертя при зміні температури.
Стандартний тип зчеплення - сухе, однодискове, із пружним веденим диском, оснащеним гасителем крутильних коливань, і з діафрагменої натискною пружиною. Привід включення від педалі до вилки виконаний гідравлічним.
Власне зчеплення складається із двох основних частин: натискного диска в зборі з кожухом і веденим диском, поміщених у відлитий з алюмінієвого сплаву картер.
Натискний диск з'єднаний з кожухом трьома сталевими пластинами. Вони розташовані тангенціально й прикріплені однією стороною до кожуха, а другою - до натискного диска таким чином, щоб при передачі крутного моменту від маховика до диска пружини працювали на розтяг.
Завдяки пружним властивостям пластин, натискний диск може переміщатися в поздовжньому напрямку, тобто до маховика (при включенні зчеплення) або від маховика (при вимиканні зчеплення).
Ведений диск при монтажі зчеплення своєю маточиною надівається на шліци первинного вала. Його робоча поверхня з наклепаними на неї по обидва боки фрикційними накладками міститься між маховиком і натискним диском, а маточина має можливість переміщатися по шліцах первинного вала коробки передач. При натисканні на педаль, коли пружина, опираючись на обернене до маховика опорне кільце, вигинається у зворотну сторону, її зовнішній край відходить від маховика, припиняючи тиск на натискний диск. За допомогою трьох фіксаторів пружина, з'єднана з натискним диском, відводить його від веденого диска .
Завдяки своїй формі й установці між опорними кільцями діафрагмена пружина при відсутності зовнішнього впливу навантажує натискний диск, стискаючи ведений між ним і маховиком. При цьому крутний момент від маховика й постійно пов'язаного з ним через кожух зчеплення й сполучені пластини натискного диска передається через ведений диск на первинний вал і далі через шестерні коробки передач. карданну передачу й задній міст підводиться до ведучих коліс.
Вимикання зчеплення здійснюється переміщенням центральної частини діафрагменої пружини убік маховика; зовнішня частина пружини при цьому віддаляється від нього й, захоплюючи за собою натискний диск, звільняє ведений від передачі крутного моменту, роз'єднуючи трансмісію.
Для усунення передачі крутильних коливань колінчатого вала на коробку передач і для зменшення пікових напруг в елементах силової передачі, виникаючих при різкій зміні швидкісного режиму, ведений диск з'єднаний з маточиною за допомогою гасителя коливань (демпфера). Цей вузол складається із пружної муфти із шістьома пружинами й фрикційним елементом.
Останній складається із двох фрикційних кілець, між поверхнями яких затиснутий фланець маточини й кільцевої пружини стискаючого кільця для забезпечення необхідного моменту тертя.
Крутний момент двигуна передається від фрикційних накладок і через заклепки веденому диску й далі до маточини веденого диска через демпферні пружини. При зміні переданого крутного моменту відбуваються кутові переміщення веденого диска щодо його маточини; напрямки цих переміщень взаємно протилежні, тому демпферні пружини, через які передається обертання, стискуючись і розтискаючись, поглинають частину енергії крутильних коливань.
Фрикційний елемент, що є сухою дисковою муфтою, має певний момент тертя, у результаті якого виключаються резонансні коливання й частина поглинаючої енергію крутильних коливань перетворюється в теплову, яка розсіюється в навколишньому середовищі.
3.3 Вибір типу і конструктивної схеми зчеплення.
При виборі і обґрунтуванні конструкцій зчеплення для проектованого автомобіля варто звернути особливу увагу на забезпечення таких вимог, як плавність включення, повне вимикання "чистота", довговічність роботи, зручність і легкість керування. Для цього потрібно виходити з критичної оцінки існуючих конструкцій вітчизняних і закордонних зчеплень і враховувати умови роботи зчеплення.
Для автомобілів, умови роботи яких вимагають частого користування зчепленням (міські умови, робота в кар'єрах, короткі відстані й ін.), можуть бути застосовані гідравлічні або електродинамічні типи зчеплень.
Визначення розмірів поверхонь тертя припускає розрахунок зовнішнього і внутрішнього діаметрів фрикційних накладок веденого диска зчеплення.
Максимальний статичний момент, переданий зчепленням за рахунок сил тертя і який попереджує проковзування його робочих частин, визначається по залежності
( 3.1 )
Для різних типів накладок коливаються в межах від 0,2 до 0,5. Для фрикційної накладки по чавуну, згідно ГОСТу 12238–66, розрахунковий коефіцієнт тертя = 0,5;
– коефіцієнт запасу зчеплення. Його величина вибирається в залежності від типу і призначення автомобіля (табл.3.1).
Розміри фрикційної накладки веденого диска зчеплення визначаються по емпіричній залежності
мм ( 3.2 )
де – коефіцієнт експлуатаційного режимові зчеплення, приймається по табл.2.1;
– зовнішній діаметр фрикційної накладки веденого диска, см;
– максимальний крутний момент двигуна, Н∙см (кгс∙см).
Приймаємо зовнішній діаметр фрикційної накладки веденого диска Dз = 300 мм.
У практиці проектування зовнішній діаметр веденого диска зчеплення для однодискових муфт вибирається в межах:
- для легкових автомобілів – мм
- для вантажних автомобілів – мм.
Таблиця 3.1 - Значення коефіцієнта запасу зчеплення та коефіцієнта експлуатаційного режиму зчеплення в залежності від типу і призначення автомобіля
Тип автомобіля Легковий Вантажний Автобус, автомобіль–тягач
1,3...1,75 1,6...2,0 2,0...3,0
0,46 0,525 0,725
Внутрішній діаметр фрикційної накладки приймається рівним
мм ( 3.3 )
Середнє значення радіуса тертя визначається по формулі
мм ( 3.4 )
Визначення повного притискного зусилля можна виконати по залежності
Н ( 3.5 )
де – коефіцієнт тертя.
Число поверхонь тертя дорівнює подвоєній кількості ведених дисків муфти зчеплення (для однодискових – 2, для дводискових – 4).
Для встановлення правильності вибору основних розмірів диска зчеплення, його перевіряють по припустимих питомих тисках, які можна визначити по формулі
кгс/см2 ( 3.6 )
Припустимі значення питомих тисків для фракційних матеріалів на основі азбесту повинні знаходитися в межах 150…300 кПа (1,5…3,0 кгс/см2) і для металокерамічних накладок 1000…1500 кПа (10…15 кгс/см2). Необхідно також мати на увазі, що для фрикційних дисків, у яких мм, потрібно вибирати менші значення з метою зниження швидкості буксування на периферії.
Розрахунок натискних пружин
Визначаємо діаметр пружини , та діаметр дроту , з якого вона виготовлена, напружень і максимальної її деформації .
Діаметр циліндричної пружини = 29мм. Діаметр дроту пружини приймаємо рівним 4,5 мм.
При периферійному розміщенні натискних пружин їх число необхідно приймати кратним кількості важелів вимикання. Мінімальне число пружин – 3.
Число пружин пов'язане з розмірами зчеплення (зовнішнім його діаметром ).
Зусилля на кожну пружину при периферійному розташуванні визначається
= = 433.4 (Н) < <Р] = 700 Н, ( 3.7 )
де = 12 – число пружин механізму зчеплення.
Максимальні напруження в циліндричних пружинах при вимиканні зчеплення на 15...25% перевищуємо робочі напруження, тому розрахункова формула має такий вигляд:
= = 652,53 (МПа) < <τ] = 750 ( 3.8 )
де = 1,25 – поправочний коефіцієнт, що враховує вплив кривизни витків пружини і залежний від відношення = 6.
Максимальна деформація пружини визначається по формулі
= 0,00387(м) ( 3.9 )
де = 80000 МПа – модуль пружності при зсуві.
Для забезпечення нормальної експлуатації зчеплення необхідно, щоб при повністю виключеному зчепленні між витками пружини залишався зазор не менший = 1 мм. Повне число витків повинне бути на два витки більше робочих, тому що крайні витки підгинаються і шліфуються.
Довжина спіральної циліндричної пружини у вільному стані (без навантаження) визначається по формулі
=4,5∙11 +1∙8+3,9 = 61,4(мм) ( 3.10 )
Приймаємо довжину пружини l = 63,5 мм.
Показники довговічності або зносостійкості механізму зчеплення оцінюються по питомій роботі буксування і температурі нагрівання при рушанні з місця.
Робота буксування, що не залежить від плавності включення, дорівнює
( 3.11 )
де – число обертів колінчатого вала двигуна за хвилину при включенні зчеплення (рекомендується приймати 800 об/хв);
– момент інерції автомобіля, приведений до вала зчеплення;
– момент інерції обертових мас двигуна;
– коефіцієнт запасу зчеплення.
Момент інерції поступально рухомих і обертальних мас автомобіля, приведений до колінчатого вала двигуна, визначається по формулі
( 3.12 )
де – повна вага автомобіля, Н (кгс);
– кінематичний радіус колеса, м;
– передаточне число головної передачі;
– передаточне число першої ступіні коробки передач.
Питома робота буксування зчеплення визначається
( 3.13 )
де – сумарна поверхня тертя накладок зчеплення.
Нагрівання деталей зчеплення при одному включенні (нехтуючи випромінюванням) визначається по наступній формулі:
( 3.14 )
де – коефіцієнт, що враховує, яка частина роботи тертя сприймається диском зчеплення. Для натискного диска і маховика при однодисковому зчепленні .
Чисельні значення питомої роботи буксування і температури нагрівання при рушанні з місця на нижчих передачах не повинні перевищувати наступних значень (для одного включення) табл.3.2.
Таблиця 3.2 – Максимальні чисельні значення питомої роботи буксування і температури нагрівання при рушанні з місця
Для одиночних автомобілів 1 10 10
Привід керування зчепленням розраховується після обґрунтування і розробки його конструктивної схеми.
При проектуванні привода зчеплення необхідно забезпечити правильний підбір основних розмірів важелів і деталей, які впливають на зручність і легкість керування муфтою зчеплення.
Вибір передаточного числа привода повинний виконуватись з урахуванням наступних вимог:
– повний хід педалі зчеплення не повинний перевищувати 180 мм для вантажних автомобілів;
– вільний хід педалі повинний складати – 20...35 мм;
– зазор між вижимною муфтою і натискними важелями повинний бути рівний 2…4 мм, зазор у кожній парі поверхонь тертя 0,75…1,0 мм;
– максимальне зусилля натискання ( ) на педалі при вимиканні зчеплення не повинне перевищувати 200 Н для вантажних автомобілів.
Передаточне число (силове) привода зчеплення
( 3.15 )
Для механічних, гідравлічних приводів .
Передаточні відношення приводів зчеплень сучасних автомобілів знаходяться в межах 30...45.
Використання приведених залежностей дає можливість вирішити питання про конструктивні розміри окремих деталей і загальній кінематиці привода зчеплення. При призначенні перерізів і конфігурації деталей привода особливу увагу варто звертати на твердість важелів, тяг, валиків і інших конструктивних елементів, які впливають як на величину ходу педалі, так і на частоту включення і вимикання зчеплення.
Розрахунок гасителя крутильних коливань полягає у визначенні напруг кручення пружини гасителя.
( 3.16 )
( 3.17 )
де ; .
– зусилля, що діє на одну пружину, Н;
– діаметр дроту пружини, мм;
– середній діаметр пружин, мм.
Повне число витків пружини приймають Момент попереднього затягування пружин гасителя
( 3.18 )
Допустиме напруження кручення у пружинах приймають рівним 650...800 МПа (6500...8000 кгс/см2).
Перевірка міцності елементів веденого диска зчеплення і привода виробляється відповідно до основних положень теорії міцності.
Напруження кручення по внутрішньому діаметру шліцьового вала (первинного вала коробки передач) рівні
( 3.19 )
де – діаметр вала в небезпечному перерізі, см.
Напруження зминання шліців дорівнює
( 3.20 )
де і – зовнішній і внутрішній діаметр шліцевого вала;
– довжина сполучення шліцевого з'єднання;
– число шліців;
– коефіцієнт точності прилягання шліців;
– сила, що діє на шліци.
Напруження зрізу шліців дорівнює
( 3.21 )
( 3.22 )
де – ширина шліца.
Напруження виконаних конструкцій, виготовлених зі сталей 40Х, 18ХГТ, 30ХГТ, 12ХНЗА складають
на кручення – = 100...120 МПа (1000...1200 кгс/см2);
на зминання – = 60 МПа (600 кгс/см2);
на зріз – = 30 МПа.
Шліци вибираються за ГОСТом – 6033–51 – евольвентні і ГОСТом – 1139–58 – прямозубі.
Ведений диск з'єднується з маточиною заклепками, рідше – болтами. Заклепки розраховують на зріз і зминання, болти, крім цього, – на розтягання. Напруження зминання визначається
( 3.23 )
і зрізу
( 3.24 )
де і – число заклепок і їхній діаметр;
– відстань від центра вала до осей заклепок;
– товщина веденого диска.
Аналогічно розраховують заклепки, які кріплять фрикційні накладки до веденого вала. Напруження на зминання допускаються до 10 МПа, (100 кгс/см2); а на зріз – до 6 МПа (60 кгс/см2).
Деталі приводу зчеплення розраховуються на дію максимального зусилля натискання на педаль, прийнятого рівним 400 Н, а деталі, розташовані після обмежувача – на силу натискних пружин при виключенні зчеплення.
4. Висновки по проекту (порівняльна технічна характеристика)
Ефективність використання автотранспортних засобів залежить від досконалості організації перевізного процесу й властивості автомобілів зберігати в певних межах значення параметрів, які характеризують їх здатність виконувати необхідні функції. У процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок зношування, корозії, ушкодження деталей, утоми матеріалу, з якого вони виготовлені й ін. В автомобілі з'являються різні несправності (дефекти), які знижують ефективність його використання. Для попередження появи дефектів і своєчасного їхнього усунення автомобіль піддають технічному обслуговуванню й ремонту.
Виконанню робіт з технічного обслуговування й ремонту автомобіля передує оцінка його технічного стану (діагностування). Діагностування при технічному обслуговуванні проводять для визначення його необхідності й прогнозування моменту виникнення несправного стану шляхом зіставлення фактичних значень параметрів, вимірюваних при контролі, із граничними. Діагностування при ремонті полягає в знаходженні несправності й установленні методу ремонту й обсягу робіт при ремонті, а також перевірці якості виконання ремонтних робіт. Своєчасні технічне обслуговування й ремонт рухомого складу автомобільного транспорту дозволяють підтримувати автомобільний парк країни в справному стані.
Питомі витрати на технічне обслуговування й ремонт за термін служби автомобіля в кілька разів перевищують витрати на його виготовлення. Особливо велика трудомісткість цих робіт.
Широке застосування прогресивних технологічних процесів й автоматизованого устаткування дозволяє підвищити якість ремонту й знижує його собівартість.
В конструкції автомобіля ГАЗ – 53Б були закладені прогресивні технічні рішення, які відповідали тодішньому рівню автомобілебудування і які забезпечували високі експлуатаційні показники , економічність та надійність автомобіля. Але в даний час тодішні технічні рішення та експлуатаційні показники не відповідають вимогам. Тому потрібно вдосконалювати та розробляти нові вузли та агрегати автомобіля. Повна реалізація цих якостей вдосконалення залежить від дотримання правил експлуатації і догляду за автомобілем.
Для забезпечення бездоганної роботи усіх вузлів автомобіля слід використовувати запасні частини заводського виробництва.
На автомобілі ГАЗ – 53Б можна встановлювати сучасні агрегати і прилади , які б забезпечували нормальну роботу , що полегшує керування автомобілем, дозволяє значно підвищити рівень праці та знизити собівартість транспортної роботи .
В даному курсовому проекті пропонується покращення конструкції автомобіля, зміна деяких деталей в вузлах та агрегатах авто.
Список використаних джерел
1. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Автомобільні засоби» студентам заочного відділення спеціальності 1505 «Автомобілі та автомобільне господарство». Вінниця ВПИ 1991р. – 71с. під ред. Кашин В.В. , Ковальчук В.П., Севостьянов С.М.
2. Автомобіль. Анализ конструкций , елементи разчета. Осепчугов В. В., Фрункин А. К., - М. Машиностроение , 1989 – 306с.
3. Методические указания к курсовому проекту по дисциплине «Автомобили». Конструирование и расчет трансмисии автомобиля. Под ред. Порсятковский В.А., Скопний В.В., Кишинев 1978 – 48.
4. Справочник техника-конструктора. Под ред. Сомоволова я. А. Киев «Техніка» 1988, 582с.
Додатки
Дата добавления: 23.10.2014
|
35. КП Цех для производства мелких и средних размеров деталей | Компас
Условия производства: Среднесерийное производство.
1.1. Исходные данные
1.2. Приведенная производственная программа выпуска
1.3. Выбор режимов работы и определение фондов времени
2. Технический проект
2.1. Определение объемов работ и укрупненное нормирование
затрат времени
2.2. Определение количества станков
2.3.Определение персонала
2.4. Определение площадей
2.5. Формирование участков механообработки
3. Проектирование вспомогательных подразделений цеха
3.1.1. Определение потребности в инструменте
3.1.2. Инструментально-раздаточная кладовая
3.2. Склады производственного назначения
3.2.1. Склад заготовок и материалов
3.2.2. Склад готовых деталей
3.3. Транспортная служба цех
3.3.1. Определение грузопотоков
3.3.2. Выбор транспортных средств, определение количества
3.4. Технический контроль
3.4.1. Состав и размещение пунктов контроля
3.4.2. Определение персонала, оборудования и площадей
3.5. Сбор и переработка отходов производства
3.5.1. Виды отходов и грузооборотов отходов
3.5.2. Выбор средств транспортирования и сбора отходов
3.6. Приготовление, задача и утилизация СОЖ
3.6.1. Виды применяемой СОЖ и требования к ее использованию
3.6.2. Потребность в СОЖ
4. Проектирование служебно-бытовых подразделений цеха
4.1. Состав служб управления и их площади
4.2. Состав санитарно- гигиенических помещений и их площади
4.3. Состав служб быта и их площади
Заключение
Литература
Дата добавления: 10.03.2015
|
36. Курсовий проект - ПВР на будiвництво складу ЗБК | AutoCad
У відповідності з завданням, об’ємно-планувальною схемою технологія виконання робіт виконується на монтаж залізобетонних конструкцій одноповерхової будівлі-складу ЗБК.
Будинок прямокутної конфігурації у плані, розміри у крайніх вісях 42х72;двохпрогінний, розмір прогінов –24 м і 18м, крок крайніх колон –6м. Висота до низу конструкцій, що несуть покриття –12.6м.
Для обслуговування складу передбачений кран вантажопідйомністю 20/5 т. Для улаштування кожному крану передбачені підкранові балки, які мають розмір-6м., та мають тавровий переріз.
Конструктивний тип будівлі – каркасний. Покриття складається з крокв’яних ферм і плит розміром 3x12.
Для в’їзду транспортних засобів передбачені ворота, які розташовані в вісях “А-Б ” та “Б-В ”. Освітлення споруди природне, крізь віконні прорізи.
1 .Обсяг робіт - 242,18 м3
2. Трудомісткість робіт:
по нормі –98,12(люд-днів)
прийнята – 91,4(люд-днів)
3. Продуктивність праці:
по нормі – 100%
прийнята –107%
4. Тривалість робіт:
по нормі –20(днів)
прийнята –17(днів)
5. Трудоємкість на одиницю виміру
по нормі –0,41(люд-днів/ м3)
прийнята –0,38(люд-днів/ м3)
6.Середній виробіток робітника за зміну:
по нормі –2,47(м3/люд-днів)
прийнята –2,65(м3/люд-днів)
7. Заробітна плата на весь обсяг робіт – 9423,24(грн.)
8. Заробітна плата на одиницю виміру обсягу робіт –38,91(грн./м3)
9.Заробітна плата за зміну робітника:
по нормі –96,04(грн./люд-днів)
прийнята –103,09(грн./люд-днів)
Дата добавления: 08.04.2015
|
37. Курсовой проект - Двухэтажный жилое здание 14,98 х 9,36 м в г. Винница | Компас
Введение
1. Объемно-планировочное решение здания
2. Конструктивное решение здания
2.1. Фундаменты
2.2. Наружные стены
2.3. Перегородки
2.4. Перекрытия
2.5 Стропилa
2.6 Кровля
2. 7 Окна, двери
2.8 Перемычки
2.9 Полы
2.10 Отмастка
2.11 Наружная и внутренняя отделка здания
3. Теплотехнический расчет наружной стены
4. Расчет глубины заложения фундаментов
5. Технико-экономические показатели
6. Литература
• Холл площадью 18,94 м2;
• Санитарный узел площадью 2,0 м2;
• Тамбур площадью 3,2 м2 ;
• Кухня площадью 18,49 м2;
• Гостиная площадью 42,6 м2;
• Балкон площадью 4,9 м2;
• Веранда площадью 7,0 м".
На втором этаже предусмотрены:
• Холл площадью 15,5 м2;
• Балкон площадью 4,96 м2;
• Совмещенный санитарный узел площадью 5,4 м2;
• Спальня площадью - 14,19 м2;
• Санитарный узел площадью 3,57 м2;
• Гардеробная площадью 3,57 м2;
• Детская комната площадью - 21,24 м2;
• Спальня площадью - 15,48 м2;
• Балкон площадью 4,9 м2;
Приняты ленточные бутовые фундаменты.
В проектируемом здании наружные стены выполнены из керамического кирпича. Предусмотрена кладка с утеплителем. Толщина наружных стен принята 510 мм.
В курсовом проекте приняты внутренние степы из керамического кирпича на цементно-песчаном растворе.
Дата добавления: 10.04.2015
|
 38. Дипломний проект - Шиномонтажний ділянку АТП | AutoCad
Вступ
1. Технологічний розрахунок та проектування шиномонтажної дільниці вантажного АТП
1.1. Призначення, класифікація та загальна будова коліс автотранспортних засобів
1.2. Види робіт з технічного обслуговування, відновлення та ремонту коліс автотранспортних засобів
1.3. Технологічний розрахунок шиномонтажної дільниці
1.4. Проектування шиномонтажної дільниці
2. Розробка конструкції шиномонтажного стенду
2.1 Огляд існуючих аналогів
2.2. Технічна, масо-габаритна характеристика та складові частини стенду Ravaglioli G96
2.3. Принцип роботи стенду Ravaglioli G96
2.4. Розрахунок конструкції
3. Розробка технологічного процесу демонтажу шин коліс вантажних автомобілів на шиномонтажному стенді Ravaglioli G96
3.1. Сутність технологічного процесу. Роль технологічної карти у технологічному процесі
3.2. Розробка технологічного процесу демонтажа шини колеса вантажного автомобіля з використанням шиномонтажного стенду Ravaglioli G96
4. Теоритичні основи технічної експлуатації автомобілів. Методи визначення нормативів технічної експлуатації автомобілів
4.1. Поняття про основні нормативи технічної експлуатації
5. Охорона праці при експлуатації технологічного обладнання в проектованій виробничій зоні
Висновок
Список літератури
Додатки
180 одиниць.
Шиномонтажна дільниця спроектована за вимогами максимального сприйняття організації технологічного процесу. Ця дільниця дозволяє виконувати роботи з відновлення шин коліс рухомого складу відповідно до норм санітарної гігієни, з дотриманням вимог пожежної безпеки та охорона праці. Розташування обладнання на дільниці виконано з урахуванням необхідних умов техніки безпеки при дотриманні нормативних відстаней між обладнанням.
На етапі проектування технологічного обладнання, було обрано розробку шиномонтажного стенду, за прототипом Ravaglioli G96. Для цього стенду було виконано перевірний розрахунок валу приводу затискного механізму на жорсткість та проектувальний розрахунок на міцність.
В завершення було розроблено технологічну карту процесу демонтажу шин з використанням стенду Ravaglioli G96. Розробка цього процесу виконувалась з урахуванням загальних заходів з охорони праці робітника шиномонтажної дільниці, а також у відповідності до спеціальних вимог техніки безпеки при роботі зі стендом Ravaglioli G96. При формуванні змісту і ТУ операцій використовувались вказівки з інструкції по експлуатації стенду Ravaglioli G96, що забеспечело високу технологічність процесу та якість його результату при належному рівні техніки безпеки.
Дата добавления: 13.04.2015
|
39. Курсовой проект - Ректификационная колона с колпачковыми тарелками для получения полимер-бензина | Компас
Призначення – розділення бутанової суміші.
Продуктивність, кг/с
по сировині 2,778;
температура в апараті, К 383;
температура сировини, що подається в колону, Tf , К 353;
температура води, що подається в конденсатор-холодиник, Tv 296;
середовище: токсичне, вибухонебезпечне, корозійне.
Тип колони – тарілочна.
Тип тарілки – ковпачкова тарілка типу ТСК-Р.
Кількість тарілок, 22;
маса апарата, кг 18000;
Габаритні розміри, м
діаметр 1,2;
висота 12,2;
ширина 1,6;
склад рідин, % масові
CH4, 0,35;
C2H6, 0,73;
C3H8, 37,51;
C4H10, 42,69;
C5H12, 18,72;
C4H10, 1,3;
C3H8, 4,0.
Зміст
Вступ
1 Призначення та область використання установки виробництва полімер-бензину
1.1 Опис технологічного процесу
1.2 Вибір типу апарата та його місце технологічній схемі
2 Технічна характеристика
3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції апаратів
3.1 Конструкція і принцип дії апарата, основних складальних одиниць та деталей
3.2 Порівняння основних показників розробленої конструкції з аналогами
3.3 Патентне дослідження
3.4 Вибір матеріалів
4 Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність конструкцій
4.1 Параметричний розрахунок ректифікаційної колони
4.2 Розрахунок штуцерів
4.3 Розрахунок фланцевого з’єднання
4.4 Розрахунок вітрового навантаження ректифікаційної колони
5 Рекомендації, щодо монтажу та експлуатації ректифікаційної колони
6 Рівень стандартизації та уніфікації
Висновки
Перелік посилань
В курсовому проекті необхідно описати технологічний процес, обґрунтувати вибір типу апарата, описати його місце в технологічній схемі; зробити вибір конструкції апарата, описати принцип його дії апаратів, основних складальних одиниць та деталей; обґрунтувати вибір матеріалів; порівняти основні показники розробленої конструкції з аналогами та виконати патентне дослідження; провести параметричний розрахунок та розрахунок вітрового навантаження ректифікаційної колони; навести рекомендації щодо монтажу та експлуатації; визначити рівень стандартизації та уніфікації, а також скласти висновок та навести перелік посилань.
Дата добавления: 08.05.2015
|
40. Дипломний проект - Мішалка якорна похила з частотою обертання 90 об/хв діаметром 1,6 м | Компас
ВСТУП
1. ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Лопасные мішалки
1.2 Пропелерні мішалки
1.3. Турбінні мішалки
1.1. Спеціальні мішалки
2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ І РЕМОНТ МІШАЛКИ ПОХИЛОЇ ЯКОРНОЇ
3 ОСНОВНІ РОЗРАХУНКИ АПАРАТУ МІШАЛКИ
3.1 Розрахунок елементів корпусу апарату
3.1.1 Визначення коефіцієнтів міцності зварних швів і прибавки для компенсації корозії .
3.1.2 Визначення розрахункової товщини стінок оболонок з умови міцності.
3.1.3 Визначення розрахункової товщини стінок оболонок з умови стійкості
3.1.4 Визначення виконавчої товщини стінок оболонок
3.1.5 Визначення допустимих тисків
3.1.6 Зміцнення отворів
3.1.7 Фланцеві з'єднання
3.1.8 Розрахунок опор і монтажних цапф аппарату
3.2 Розрахунок елементів механічного перемішують 3.2.1 Вали мішалок
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Шкідливі фактории
4.2 Ураження електричним струмом і його вплив на організм людини
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
ВИСНОВОК
Економічність виготовлення і надійності в роботі апарату з мішалкою значною мірою залежать від правильного вибору матеріалів. Економічність визначається витратами коштів на проектування, виготовлення, монтаж, експлуатацію та утилізацію обладнання після закінчення його терміну служби. Надійність - це властивість виробу виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники в заданих межах протягом заданого терміну служби (в хімічній промисловості 10-15 років).
Для виготовлення апарату, призначеного для нафтопродуктів з температурою середовища 1000С, з корпусом 10 (Тип ВЕЕ - вертикальний суцільнозварний з двома еліптичними днищами) підходять якісні вуглецеві сталі за ГОСТ 1050-88 - 20, 20К, 40 - з підвищенням вмісту вуглецю міцність сталі збільшується, а пластичність знижується.
Робоче, розрахункове, пробне і умовний тиск відносяться до параметрів, які підлягають попередньому визначенню. Дані параметри встановлюються відповідно до правил Держгіртехнагляду ПБ 10-115-96 і ГОСТ 14249-89.
Робочий тиск: Рроб = ри. = 0,9 МПа
Гідростатичний тиск: рг = 0,03 МПа
Розрахункова внутрішній тиск: рр.в = 0,9 МПа
Розрахункова зовнішнє тиск: рр.н = 0,05 МПа
Пробний тиск: рпр = 1,16 МПа
Умовний тиск: ру = 1МПа
Апарат, має 2-ий привід 3-его виконання - номінальна потужність електродвигуна Nн = 5,5 кВт.
Елементи апарату, що знаходяться в контакті з робочим середовищем, через корозію з плином часу зменшуються по товщині. Надбавка для компенсації корозії с = 1мм.
Виконавча товщина стінок оболонок S = 14 мм (для всього корпусу).
Важливими технічними характеристиками апарату є допускаються (граничні) внутрішнє і зовнішнє тиску, які визначають можливі технологічні резерви. Допустиме внутрішній тиск рд.в = 0,93 МПа, що допускається зовнішнє тиск рд.н = 0,42 МПа.
На підставі ГОСТ 24755-89 розрахунок зміцнення отворів в оболонках корпусу проводиться по геометричному критерієм. Для забезпечення міцності оболонки поблизу отвори площа поздовжнього перерізу у вигляді прямокутника А повинна бути компенсована сумою площ А0, А1, А3, утворених додаткової товщиною основної оболонки і стінки штуцера. Умова зміцнення отвори за рахунок стінки люка і оболонки виконується А ≤ А0 + А1 + А3.
Герметичність фланцевого з'єднання забезпечується правильним підбором матеріалу прокладки і урахуванням діючих зусиль. Елементи фланцевого з'єднання (болти і прокладки) перевіряються на міцність.
Податливість болтів з'єднання λб = 5,5 * 10-11 м / н
Податливість прокладки λп = 4,4 * 10-11 м / н
Запас герметичності, перевірка міцності болтів в умовах монтажу і в робочих умовах і перевірка міцності матеріалу прокладки виконуються.
Навантаження, що допускається на опору і вантажопідйомність цапфи, перевірка міцності бетону фундаменту на стиск і стійкість ребер (косинок) опор-стійок виконані.
Максимальна вага апарату Gmax = 403994 Н
Робочий об'єм апарату Vр з рівнем заповнення Нс - Vр = 23,67 м3
При роботі вал мішалки відчуває, головним чином, кручення.
Міцність валу забезпечується при виконанні умови міцності на кручення τкр = Ткр / Wр ≤ <τ> кр → виконується.
Під вібростійкою вала розуміють його здатність працювати з динамічними прогинами, що не перевищують допустимих значень. Динамічні прогини вала з'являються в результаті дії на вал неврівноважених відцентрових сил, що виникають від неминучих при монтажі зсувів центрів ваги обертових мас (мішалки, перерізів валу) з осі обертання. Динамічний прогин спрямований у бік відцентрової сили. Виброустойчивость жорсткого вала перевіряють за умовою ω / ωкр ≤ 0,7.
Гранична кутова швидкість для жорсткого вала ωпр = 7,4 об / хв
Втома матеріалу - зміна стану матеріалу в результаті тривалої дії змінного навантаження, що приводить спочатку до появи в деталі мікротріщин, далі до їх прогресуючого наростання, а потім до раптового руйнування після певного терміну експлуатації. При цьому величина максимальних змінних напружень в деталі може бути істотно нижче межі текучості σт.
Загальний коефіцієнт запасу міцності S повинен перевищувати мінімально допустиме значення коефіцієнта запасу міцності для вала мішалки = 2 виконується.
Матеріал мішалок приймається таким же, як матеріал стінок корпусу апарату, дотичний з робочим середовищем: допустимі напруження при розрахунковій температурі <σ> = σ * = 142 * 106 Па. Умови міцності не виконуються, підбирають більш міцний корозійно-стійкий матеріал, збільшують товщину лопаті (поперечини, ребра жорсткості) або 2-3 рази знижують термін служби мішалки. При призначенні збільшеної товщини лопаті мішалка стає нестандартною.
Сила, що викликає вигин лопаті мішалки Fл = 1869 Н.
Рекомендована висота перерізу лопаті мішалки разом з ребром жорсткості hт = 58,88 * 10-3 м.
Перевірка міцності мішалок в місці приварювання лопатей до маточини виконується.
Муфти, вибрані по діаметру вала при ескізної компонуванні апарату, перевіряються на здатність навантаження. Перевірка виконується (Тном = 4кН * м).
Необхідний тиск втулки на чепцеве набивання рс = 4,37 МПа
Зусилля затяжки шпильок натискної втулки Fз = 2305 Н
Шпильки перевіряються на міцність - умова виконана.
За результатами проектних розрахунків визначаються розміри типових елементів.
Дата добавления: 09.06.2015
|
 41. Дипломный проект - Здание правосудия 32,84 х 39,44 м в Донецкой области | AutoCad
Задание на проект.
Введение.
1. Исходные данные для проектирования.
2. Архитектурно строительный раздел.
2.1. Функциональный процесс в здании.
2.2. Генеральный план участка застройки.
2.3. Объемно-планировочное решение.
2.4. Конструктивное решение здания.
2.4.1. Конструктивная схема здания.
2.4.2. Фундаменты.
2.4.3. Стены здания.
2.4.4. Перегородки.
2.4.5. Перекрытие и покрытие здания.
2.4.6. Лестницы здания.
2.4.7. Окна двери.
2.4.8. Кровля здания.
2.5. Обоснование принятых Объемно-планировочных и конструктивных решений.
2.5.1. Теплотехнический расчет ограждающих конструкций.
2.5.2. Подбор конструкций оконных заполнений.
2.5.3. Расчет естественной освещенности.
2.5.4. Расчет звукоизоляции ограждающих конструкций.
2.6. Архитектурная отделка фасадов и интерьеров.
2.7. Санитарно техническое и инженерное оборудование здания.
2.8. Результаты НИРС, использованные в проекте.
3. Расчетно-конструкторский раздел.
3.1. Конструкции железобетонные.
3.1.1. Расчет сборного железобетонного марша.
3.1.2. Расчет железобетонной площадочной плиты.
3.1.3. Расчет монолитного кессонного перекрытия.
3.2. Расчет и проектирование фундаментов.
3.2.1. Оценка инженерно-геологических условий.
3.2.2. Сбор нагрузок на ленточные фундаменты.
3.2.3. Проектирование ленточного фундамента по оси В а осях 6 – 9.
3.2.4. Проектирование ленточного фундамента по оси Г а осях 6 – 9.
4. Организационно-технологический и экономический раздел.
Разработка объемно-планировочного решения здания народного суда является первым этапом его проектирования и основывается на комплексном учете разносторонних требований: Функциональных, физико-технических, конструктивных, архитектурно-художественных и экономических.
Характерной особенностью проектируемого здания народного суда является земная планировка.
Планировка двухэтажного здания народного суда на 4 судьи разработана на основе рекомендаций по проектированию зданий народных судов, нотариальных контор, юридических консультаций, Москва 1990 г.
Планировочное решение здания основывается на единой модульной системе (ЕМС); высота этажа принята 3,3 м.
Под всеми зданиями находится подвал, высотой 2,55 м. Основой объемно-планировочного решения является зал для уголовных дел, высотой 9,6 м. и с размерами в плане 12х12 м., находящийся на втором этаже и возвышающийся над двухэтажной застройкой здания суда.
Для здания народного суда запроектирован один главный вход с вестибюлем, через который проходят основные массы людей, участвующих в функциональном процессе, и два служебных входа, причем один из них предусмотрен для специальной цели: проход заключенных к камерам.
Выходной тамбур предусмотрен для защиты от проникновения холодного воздуха при открывании наружных дверей.
Через вестибюль потоки людей направляются в коридоры, шириной 3,95 м, являющиеся основными горизонтальными коммуникациями, которые обеспечивают связь между помещениями в пределах этажа. В проекте применена объемно-планировочная схема со средними коридорами, которая обеспечивает компактность здания, сокращения его длины, поверхности наружных ограждений и, следовательно, теплопотерь.
В центральной части первого этажа расположен холл, площадью 95,94 м2; гардероб, площадью 27,00 м2 ; помещение связи и кладовая, площадью 4,99 м2.
В левом крыле первого этажа размещены следующие помещения:
- канцелярия по уголовным гражданским делам, площадью 15,56 м2;
- машбюро, площадью 8,95 м2;
- архив текущих дел, площадью 15,56 м2;
- кабинет зав канцелярии, площадью 15,56 м2;
- кабинет адвоката, площадью 15,56 м2;
- комната судебных помещений, площадью 26,93 м2;
- свидетельская комната, площадью 11,75 м2;
- зал для гражданских дел, площадью 60,96 м2;
- совещательная комната, площадью 13,90 м2;
- санузел, площадью 3,24 м2 и 15,10 м2;
В правом крыле размещены:
- кабинет зав. юридической консультации, площадью 15,56 м2;
- машбюро, площадью 8,95 м2;
- три кабинета адвокатов, площадью по 15,56 м2;
-кабинет адвоката, площадью 18,20 м2;
- санузлы, площадью 13,59 м2 и 15,10 м2;
В качестве вертикальных коммуникаций, используемых для связи между этажами, а также в качестве основных эвакуационных путей используются лестницы, которые устроены в огнестойких лестничных клетках и освещаются естественным светом.
В здании предусмотрено 4 лестницы, две из которых имеют выход на крышу, а две другие – со спуском в подвал и непосредственным выходом наружу, причем одна из них предназначена исключительно для прохода заключенных и лиц, которые их сопровождают в специальное помещение, расположенное на втором этаже, площадью 14,87 м2. а также в камеры, площадью 3,00 м2; 3,00 м2; 3,80 м2;
Уклон лестницы принят 1:2.
На втором этаже в центральной части расположен зал для уголовных дел, площадью 135,03 м2;
В левом крыле второго этажа расположены следующие помещения:
- кабинет председателя суда, площадью 15,56 м2;
- приемная, площадью 15,56 м2;
- две комнаты судей с комнатами секретарей, площадью по 15,56 м2;
- кабинет кодификации, площадью 10,94 м2;
- свидетельская комната, площадью 11,75 м2;
- зал для гражданских дел, площадью 60,96 м2;
- совещательная комната, площадью 13,90 м2 и 14,50 м2;
- свидетельская комната, площадью 11,68 м2;
- санузлы, площадью по 3,24 м2;
В правом крыле расположены помещения:
- кабинет судьи, площадью 15,56 м2;
- комната секретаря, площадью 15,56 м2;
- кабинет секретаря, площадью 15,56 м2;
- помещение общественных организаций, площадью 15,56 м2;
- помещение психологической разгрузки, площадью 31,78 м2;
- библиотека юридической литературы, площадью 18,02 м2;
Над двухэтажным объемом основных помещений несколько возвышается объем, расположенный в центральной части здания, в котором установлена статуя Фемиды (богини правосудия). Сочетание архитектуры здания со средством изобразительного искусства (статуя) не только усиливает ее художественное воздействие, но и служит целям отражения торжества правосудия.
Рабочая площадь: 2496,27 м2.
Общая площадь: 2694,25 м2.
Дата добавления: 18.03.2013
|
42. КМ Башня зернохранилища на 1200 т | AutoCad
- коэффициент надежности веса конструкции - 1,1 ,
- коэффициент надежности веса галерей - 1,05 ,
- коэффициент надежности предельной ветровой нагрузки - 0,96
Общие данные
Сведения о нагрузках и воздействиях
Схема расположения опор и эстакад, бункера и навеса автоприема
Опора нории ОН-1. Вид А. Узлы 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
Схема размещения вертикальных лесниц и переходных площадок
План фундамента опоры ОН-1. Узлы 8, 9, 10, 11, 12, 13
Планы на отметках +0,105, +6,0 , +12,0 , +17,930 , +22,480. Узел 14
Опора галереи ОП-1. Вид Б. Узлы 15, 16, 17, 18
План фундамента опоры ОП-1 . Опора галереи ОП-2. Вид Б. Разрезы 19-19, 20-20
План фундамента опоры ОП-2. Разрезы 21-21, 22-22, 23-23. Узлы 24, 25, 26, 27
Пролетное строение ПС-11
Пролетное строение ПС-12
Ферма Ф-1. Геометрическая схема. Схема усилий
Дата добавления: 22.02.2010
|
43. Курсовий проект - Двохповерховий житловий будинок із дрібнорозмірних елементів в місті Чернівці | AutoCad
На першому поверсі розташовані:
- загальна кімната площею 23,91 м 2 ,
- кухня площею 10,8 м 2 ,
- вбиральня, обладнаний унітазом площею 2,2 м 2 ,
- ванна кімната, обладнана ванною, умивальником площею 4,96 м 2
- спальня площею 17,27 м 2 ,
- робочий кабінет площею 12,6 м 2 .
На другому поверсі розташовані:
- відпочивальня для гостей площею 12,6 м 2 ,
- дитяча відпочивальня площею 10,08 м 2 ,
- суміщений санвузол, обладнаний ванною, умивальником,
унітазом площею 4.37 м 2,
ЗМІСТ
1. Вихідні дані
2. Об’ємно – планувальне рішення
3. Архітектурно – конструктивне рішення
4. Техніко-економічні показники
5. Теплотехнічний розрахунок огороджувальної конструкції
Список літератури
Конструктивна схема будівлі – стінова с несучими поперечними і повздовжніми стінами.
Конструктивні елементи будівлі:
- фундаменти – стрічкові монолітні з бетону, товщиною 600 мм для зовнішніх стін і 400 мм для внутрішніх несучих стін. Глибина закладання фундаменту становить 2,05 м.
- зовнішні стіни –із ефективної полегшеної кладки з силікатної цегли. Утеплювач розташовано між двох стінок суцільної кладки, товщиною – 10см
- внутрішні несучі стіни – силікатна цегла, товщиною 380 мм.
- перегородки – силікатна цегла
- перекриття – з дерев’яних балок, гіпсобетонний плит
- покриття – кроквяна несуча система з приставними кроквами. Крокви виконані з дошок довжиною 6 м, перерізом 180х140. Лежень 140х140, мауерлат 200.
- підлога – в кімнатах використовується паркетна дошка, склад підлоги: Дошки товщ. 28мм у стик , ROCKMIN 20см , Дерев'яна балка перекриття 160х140 , Пароізоляційна плівка ROCKWOOL , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм , ROCKMIN 5см , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм . В санвузлах – керамічна плитка, Дошки товщ. 28мм у стик , ROCKMIN 20см , Дерев'яна балка перекриття 160х140 , Пароізоляційна плівка ROCKWOOL , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм , ROCKMIN 5см , Гіпсоккартонна плита товщ.12.5мм
- покрівля – металочерепиця
- сходи – дерев’яні
- вікна – 15х13.5, 15х6
Дата добавления: 23.10.2016
|
44. АР Пятиэтажный двухсекционный 45 - ти квартирный кирпичный жилой дом с с цокольным этажом и чердаком 25,7 х 15,6 м | AutoCad
Справка о соответствии проекта требованиям действующих норм и правил
Раздел 1. Общая часть
1.1. Основание для проектирования
1.2. Исходные данные для проектирования
1.3. Основные проектные решения
1.4. Состав проекта
1.5. Авторский коллектив
Раздел 2. Генеральный план
2.1 Генеральный план и транспорт
2.2 Вертикальная планировка и водоотвод
2.3 Благоустройство и озеленение территории
2.4 Безопасность дорожного движения
2.5 Основные показатели по разделу генерального плана и транспорта
Раздел 3. Архитектурно-конструктивная часть
3.1. Общая часть
3.2.Инженерно-геологические и геофизические условия строительства
3.3. Объёмно-планировочные решения
3.4. Основные конструктивные решения
3.5. Гидроизоляция
3.6. Мероприятия по теплоизоляции и звукоизоляции здания
3.7. Мероприятия по безопасности здания
Раздел 4. Внутренние инженерные сети
4.1 Водопровод и канализация
4.1.1 Внутренние сети водоснабжения и канализации
4.1.2 Горячее водоснабжение
4.1.3. Канализация
4.3 Отопление
4.4 Вентиляция
Раздел 5 Электротехническая часть
5.1 Электроснабжение, электрооборудование
5.2. Электроосвещение
5.3. Расчет потребляемой мощности
5.4. Учет электрической энергии
5.5. Энергосбережение
5.6. Организация эксплуатации установок
5.7. Указания по монтажу
Раздел 6. Наружные инженерные сети
6.1 Водоснабжение и канализация
6.1.1 Водоснабжение
6.1.2 Бытовая канализация
6.1.3. Водосток
Раздел 7. Электроснабжение и наружное электроосвещение
7.1 Электроснабжение электрооборудование
7.2 Наружное электроосвещение
7.3 Заземление, система уравнивания потенциалов
Раздел 8. Наружные и внутренние сети газоснабжения
Раздел 9. Противопожарные мероприятия
Раздел 10. Организация мусороудаления
Раздел 11. Охрана окружающей среды
Раздел 12. Технико-экономические показатели
ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ
Характер строительства - новое строительство
Этажность- 5эт.
Общее кол-во квартир в здании, в т.ч.: - 45
- однокомнатных - 15
- двухкомнатных - 15
- трехкомнатных - 15
Площадь квартир в здании- 2819.31м²
Площадь жилого здания - 3608.52 м²
Общая площадь квартир в здании - 2896.11 м²
Площадь застройки - 829.50 м²
Площадь участка - 2659 м²
Общий строительный объем, в т.ч.: - 14294.17 м³
- выше уровня +0.00; - 12406.48 м³
- ниже уровня -0.00. - 1887.69 м³
Удельная тепловая мощность отопления - 95 кВтч/м2
удельное годовое теплопотребление - 1035 ГДж
Показатели энергоэффективности – годовая потребность:
-природного газа 119,1 м³/час
-электроэнергия 372552 кВт/год
-водопровод хозяйственно-питьевой в том числе на 56,25м³/сут
-горячее водоснабжение и на подпитку системы 25.31 м³/сут
отопления 0,01 м³//сек
Общие данные.
Фасад в осях 1 - 15
Фасад в осях 15 - 1
Фасад в осях Д - А
План цокольного этажа Секция 1
План цокольного этажа Секция 2
План первого этажа Секция 1
План первого этажа Секция 2
План типового этажа Секция 1
План типового этажа Секция 2
План пятого этажа Секция 1
План пятого этажа Секция 2
План чердака Секция 1
План чердака Секция 2
План кровли Секция 1
План кровли Секция 2
Кладочный план цокольного этажа Секция 1
Кладочный план цокольного этажа Секция 2
Кладочный план первого этажа Секция 1
Кладочный план первого этажа Секция 2
Кладочный план типового этажа Секция 1
Кладочный план типового этажа Секция 2
Кладочный план пятого этажа Секция 1
Кладочный план пятого этажа Секция 2
Разрез 1-1
Разрез 2-2
Разрез 3-3
Разрез 4-4. Узел А.
Развертки стен цокольного этажа начало Секция 1
Развертки стен цокольного этажа продолжение. Деталь А Секция 2
Спецификация к разверткам стен цокольного этажа Секция 1
Спецификация к разверткам стен цокольного этажа Секция 2
Монтажная схема лестницы
Развертка вентиляционных каналов Р-1, Р-2.
Развертка вентиляционных каналов Р-3, Р-4.
Развертка вентиляционных каналов Р-5, Р-6.
Развертка вентиляционных каналов Р-7, Р-8.
Развертка вентиляционных каналов Р-9, Р-10.
Развертка вентиляционных каналов Р-11, Р-12.
Развертка вентиляционных каналов Р-13, Р-14.
Развертка вентиляционных каналов Р-15.
Вентшахты В-1, В-2, В-3. Узлы и сечения.
Сводная спецификация оконных и дверных блоков, подоконных плит
Схемы элементов заполнения проемов
Сводная спецификация металлических изделий
Узлы утепления стен
Схемы установки окон
Схемы установки двери балкона. Схемы установки витражей
Схема установки витража В-5
Детали полов Вход в цоколь №1, №2
Вход в цоколь №3, №4
Крыльцо №1
Крыльцо №1
Крыльцо №2 (Вид по 4-4) Приямок.
Вход в электрощитовую
Ограждение витража Ов-1. М1:50
Ограждения балконов Ог-1, Ог-2 М 1:50
Фрагменты планов балконов
Ограждения балконов Ог-3, Ог-4 М 1:50
Фрагменты планов балконов
Пожарная лестница ПЛ-1
Ведомость внутренней отделки помещений
Дата добавления: 25.11.2016
|
45. Курсовий проект - Свердлильна 2 - х шпиндельна головка | Компас
Вступ
1. Вибір і обгрунтування посадок
2. Розрахунок основних параметрів двох зєднань
3. Розрахунок посадки з натягом
4. Розрахунок виконавчих розмірів калібру-пробки
5. Розрахунок різьбового з’єднання та проектування різьбового калібру-кільця
6. Розрахунок розмірного ланцюга
7. Обгрунтування вибору параметрів шорсткості та допусків форми і розташування поверхонь
Висновок
Література.
- розробити складальне креслення вузла ,,Свердлильна двохшпиндельна головкана,, на форматі А1 з номерами всіх деталей. На всі з’єднання складального креслення слід поставити посадки. Розробити специфікацію;
- розробити робочі креслення трьох деталей (15,18,22) з позначенням усіх розмірів, параметрів шорсткості і допусків форми та розташування поверхонь;
- виконати складальне креслення робочого калібру з виконавчими розмірами;
- виконати креслення різьбового прохідного (ПР) калібру-кільця;
- виконати креслення різьбового непрохідного (НЕ) калібру-кільця.
Висновок
При виконанні курсової роботи було розроблене складальне креслення вузла ,,Свердлильна 2-х шпиндельна головка,,. Розміри оригінальних деталей були відкоректовані через нормальні лінійні ряди, а розміри стандартних деталей через довідникову літературу. Невистачаючі розміри деталей були призначені виходячи з конструктивних міркувань. На всі з’єднання складального креслення були проставлені посадки. На складальне креслення вузла була розроблена специфікація відповідно до ГОСТ 2.106-96.
Були розроблені робочі креслення деталей. При деталюванні креслень дотримувались стандартні правила їх оформлення, та певні ГОСТи. Були вибрані і обґрунтовані посадки для відповідних з’єднань.
При виконанні роботи були проведені розрахунки (згідно завдання): двох з’єднань; посадки з натягом; виконавчих розмірів робочого калібру для контролю отвору; різьбового з’єднання; розмірного ланцюга методом повної взаємозамінності.
При виконанні роботи були виконані креслення (згідно завдання): робочого калібру-пробки з виконавчими розмірами і два різьбові калібр-кільця з виконавчими розмірами.
Дата добавления: 20.01.2017
|
© Rundex 1.2 |
